"Геть злодіїв". Чому зібрався румунський "майдан"

Політична криза в Румунії набирає обертів. Сотні тисяч людей вийшли на вулиці столиці, щоб висловити протест проти ухваленого напередодні указу уряду щодо декриміналізації деяких злочинів, зокрема, і корупційних.

Міжнародні ЗМІ вже пишуть про те, що це найбільші вуличні протести після падіння комунізму 1989 року. Також такі плани уряду викликали різку критику з боку президента Румунії Клауса Йоганніса, судової гілки влади, громадських організацій та дипломатів.

ТСН.ua зібрав інформацію про протести в Румунії.

ХРОНОЛОГІЯ ПРОТЕСТІВ

Протести у Румунії почалися ще 22 січня, коли десятки тисяч людей вийшли на антиурядові протести одразу в кількох найбільших містах Румунії. Тоді до протестувальників також приєднався президент.

Причиною протестів стали плани уряду соціал-демократів пом'якшити антикорупційне законодавство, а також оголосити амністію особам, ув'язненим за корупцію. Тоді мітингувальники висловили припущення, що зміни до законодавства вносяться заради однієї людини: голови соціал-демократичної партії Румунії Лівіу Драґня, який відбуває дворічний умовний термін за звинуваченням у махінаціях на виборах.

Також протестувальники збиралися в неділю, 29 січня. Тоді, за даними поліції, у протестах в Бухаресті взяли участь близько 50 тисяч людей. Вони скандували "Злодії, злодії" і пройшли від головної площі Бухареста до Міністерства юстиції, офісу омбудсмена і урядового кварталу.

У вівторок, 31 січня, уряд таки схвалив скандальну постанову. За повідомленням Romania TV, практично одразу після того як стало відомо про ухвалення постанови, на вулиці Бухареста і низки великих міст на знак протесту вийшли тисячі людей. Мітингувальники збиралися на площі перед офіційною резиденцією прем'єр-міністра країни та урядовою будівлею і вимагали відставки Кабінету міністрів Румунії.

У середу, 1 лютого, у Румунії відбулися наймасовіші за останні 25 років протести. За даними румунських ЗМІ, у них взяли участь до 300 тисяч людей.

Окрім того, між протестувальниками та поліцією відбулися сутички. У правоохоронців летіли петарди та каміння, а поліцейські застосовували сльозогінний газ і кийки. Унаслідок сутичок двоє людей були госпіталізовані: один з них – поліцейський, у якого влучила цегла, інший – демонстрант, у голову якого влучила петарда.

Сутички, петради і сльозогінний гіз: у Румунії десятки тисяч людей вимагають відставки уряду (11 фото)

СУТЬ СКАНДАЛЬНОГО УКАЗУ

Пізно ввечері у вівторок, 31 січня, уряд Румунії, незважаючи на протести, ухвалив скандальну постанову, яка декриміналізує ряд злочинів і може звільнити багатьох корупціонерів від відповідальності.

Ця постанова, зокрема, декриміналізує корупційні діяння і випадки перевищення повноважень та зловживання службовим становищем, якщо збитки не перевищують 200 тисяч леїв або ж майже 48 тисяч доларів. Також не буде ніяких судових переслідувань державних службовців, яких звинувачують у зловживанні щодо перебігу або розробки законодавства.

Інша постанова вводить амністію для ув'язнених, які були засуджені до 5 років тюремного ув'язнення, вагітних жінок і жінок, у яких вдома залишилися неповнолітні діти, за винятком ґвалтівників та рецидивістів. Також передбачається зняття судимості із засуджених до умовних тюремних термінів.

ПОЯСНЕННЯ СКАНДАЛЬНОГО УКАЗУ ВІД УРЯДУ

За словами міністра юстиції Румунії Флоріна Йордака, необхідність прийняття таких документів полягає у перенаселеності румунських в'язниць. Зазначається, що пенітенціарні установи країни розраховані на 19 тисяч ув'язнених, однак зараз там перебуває 28 тисяч осіб. Таким чином, це може загрожувати штрафними санкціями з боку Європейського суду з прав людини.

До слова, сьогодні, 2 лютого, Reuters повідомило, що Флорін Йордаке делегував свої повноваження державного секретаря Костянтину Сімі на період до 7 лютого. Він пояснив свій крок тим, що хоче зосередитися на прийнятті бюджету. Однак багато хто пов'язує таке рішення міністра з політичною кризою в країні і протестами. Зауважимо, що саме Йордаке був одним з ініціаторів прийняття указу про амністію засуджених за корупцію і поправок до кримінального кодексу.

Зазначимо, постанова набуде чинності наступного тижня, якщо її не заблокує Конституційний суд.

РЕАКЦІЯ ПОЛІТИКІВ ТА СВІТУ

У четвер, 2 лютого, президент Румунії Клаус Йоханніс оскаржив у Конституційному суді постанову уряду, яка передбачає декриміналізацію деяких злочинів і амністію корупціонерам. Президент, зокрема, одразу виступав проти скандального указу.

"Це, очевидно, юридичний конституційний конфлікт між урядом, судовою системою і парламентом," – заявив президент країни.

Окрім того, міністр торгівлі та підприємництва Румунії Флорін Жіану оголосив, що йде з поста на тлі масштабних протестів. Він зауважив, що залишає посаду з етичних причин і заради своєї дитини.

"Як я зможу дивитися своїй дитині в очі і що я їй скажу, коли минуть роки?... Ті, хто зі мною знайомий, знають, що я не можу прийняти обман або брехню", - написав він на своїй сторінці у Facebook. 

Глава Європейської комісії Жан Клод Юнкер, зокрема, зауважив, що спостерігає за розвитком подій з "великим занепокоєнням".

"Боротьба з корупцією має розвиватися, а не деградувати", - заявив він.

Також, за даними Reuters, шість західних держав, включаючи Німеччину і США також розкритикували уряд.

"Соціал-демократи відчувають, як далеко вони можуть піти", - сказала антикорупційний експерт з правових питань Лаура Стефан.

ПРОБЛЕМА КОРУПЦІЇ В РУМУНІЇ ТА БОРОТЬБА З НЕЮ

За даними Transparency International Румунія посідає четверте місце серед найбільш корупційних країн у Європейському союзі. Однак країна може похвалитися найбільш радикальними заходами щодо цього. Узагалі, Румунія - ледь не провідна країна у східній Європі за темпами подолання корупції у владі. За останні кілька років обвинувачення у фінансових махінаціях були висунуті понад тисячі топ-чиновників, бізнесменів, суддів та прокурорів.

За даними агентства Reuters, протягом останніх трьох років, прокурори звинуватили близько двох тисяч людей у випадках, пов'язаних із зловживанням владою, які заподіяли шкоду на загальну суму до 1 млрд євро. Про це, зокрема, заявляв президент Румунії. Окрім того, 2016 року двоє законодавців, 17 мерів і чотирьох заступників мерів були відправлені до суду через конфлікт інтересів, починаючи від прийому на роботу своїх родичів до укладання угод з фірмами, якими володіють родичі.

Ще кілька провідних політиків перебувають під слідством або судом у випадках зловживання випадках владою, серед них, до слова, і згаданий вище Лівіу Драґня. На додаток до цього вже надіслані до суду справи щодо 2 151 випадку зловживання владою.