Увага - жлоб!

Моя мама казала, що найгірше, що тебе може спіткати в житті - це жадібний чоловік, або, як зазвичай його називають у народі, жлоб. Напевне, мама так боялася того жлобиська в своєму житті, що страшна мара матеріалізувалася в житті її дочок. На жаль, любов зла, полюбиш часом не тільки козла, але й жлоба.

Мій перший колишній був не звичайним Плюшкіним, а патологічно, хворобливо жадібним. При своєму багатстві (земельні ділянки, квартири в оренді і т.д), всі свої грошові заощадження він тримав в акціях і безперервно скаржився на нестачу вільних грошей, які за наявності одразу ж знову-таки - трансформував в акції. І це було його життя: продавати і купувати акції, збільшуючи власний капітал, який він не витрачав навіть на себе. Жив він, як жебрак: я знала його кілька років і певний час була його дівчиною, ані гадки не маючи, що статок мого хлопця вимірювався шістьма нулями. Пригостити мене пивом для нього було страшною витратою, він вважав, що й так ніс шалені збитки через мене: наприклад, купував бензин, на якому він відвозив мене машиною у сусідній мікрорайон додому. Так само він економив на собі – вимикав холодильник на кілька годин, заощаджуючи електроенергію, мав найдешевшу машину, купував все найдешевше у супермаркеті, в ресторані замовляв воду із крану і т.д. Коли акції падали, у нього починалася депресія, бо скоро йому не буде що їсти. Доводилося заспокоювати, що доки я отримую стипендію, з голоду він не помре.

Економічно я від нього не залежала, тому особливої небезпеки для себе в його жлобстві я не бачила. Проте я маю зазначити, що ця хвороба заразна. З часом я почала помічати, що також стала заощаджувати на дрібницях і рахувати гроші, чого раніше (упаси Боже!) не робила. Потихеньку я почала перетворюватися на жлобисько. Добре, що зустрічалися ми недовго, а наступний мій кавалер був взірцем щедрості, тому моя хвороба в хронічну не переросла, а могла б!

Схожа історія сталася і з моєю сестрою, у неї теж завівся віртуоз заощаджень: на свята дарував їй речі, отримані на роботі у безкоштовних "промо" акціях, сварився, коли вона купувала молоко на пару копійок дорожче, ніж акційне, брав дорогий продукт, а пробивав на вагах його найдешевший еквівалент. Так товклася копійка на другу чи третю квартиру, а про те, щоб літом кудись з'їздити у відпуску, навіть мови не могло бути.

Моя теорія - жадібна людина не може бути щасливою. Людина, яка аж надто любить гроші, рідко любить життя. Не пускайте в своє життя того, хто трясеться над кожною копійкою й не отримує насолоди від того, що витрачає на вас (а часом і на себе) гроші. Тому, шановні мої, як тільки ви помічаєте, що ваш благовірний біжить до туалету щоразу, як вам приносять рахунок в ресторані, чи кидає в сумку нез'їдений кетчуп з Макдональдсу, усвідомте, що полюбили жлоба й настав час тікати!

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!