Вчені знайшли причину підвищеної сором'язливості і полохливості

На думку американських вчених, підвищена сором'язливість виникає через недостатню активність генів у клітинах мигдалеподібного тіла.

Вчені знайшли причину підвищеної сором'язливості і полохливості

© aliexpress.com

Майже у кожної людини в дитинстві буває період, коли вона боїться буквально всього.

Згодом мозок поступово вчиться відрізняти обґрунтовані побоювання від помилкових. Однак деякі навіть у дитинстві надзвичайно полохливі, і ця особливість певною мірою залишається на все життя.

Це впливає не тільки на характер (така людина буде дуже боязкою, сором'язливою), але і на здоров'я: постійні страхи відгукуються нескінченним стресом, а стрес, як відомо, провокує імунну запальну відповідь, в першу чергу в нервовій системі.

Це не кажучи вже про такі психоневрологічні проблеми як депресія або тривожний розлад. Дослідники з Університету Вісконсіна в Медісоні (США) стверджують, що причина такої поведінки криється в недостатній активності деяких генів у клітинах мигдалеподібного тіла.

Підвищену лякливість і сором'язливість можна знайти не тільки у людини, але й у наших найближчих еволюційних родичів шимпанзе. Для експерименту дослідники відібрали групу молодих шимпанзе, які виявляли виняткову сором'язливість.

Сканування мозку показало, що надзбудженість амігдали на диво добре узгоджується з підвищеною полохливістю.

Але набагато цікавішим було інше. Як пишуть дослідники в журналі PNAS, їм вдалося виявити молекулярно-генетичні причини такої поведінки. Проаналізувавши генетичну активність в клітинах центральних ядер амигдалы, вони виявили, що у них помітно зменшена активність гена одного з нейротрофічних рецепторів - тирозинкінази (NTRK3).

Низький зміст цього рецептора, за словами вчених, служить причиною підвищеної активності мигдалеподібного тіла, що й змушує маленьких шимпанзе (і дітей) боятися всього на світі.

Очевидно, цей ген бере участь у налаштуванні нервових ланцюгів підростаючого мозку, але що саме він при цьому робить, дослідникам належить з'ясувати.

Так само як і те, які чинники - екологічні, виховні і генетичні - впливають на його активність і чи можна цю активність змінювати штучним чином в терапевтичних цілях.

Так чи інакше, це перша у своєму роді робота, де виникнення психоневрологічних розладів по типу депресії пов'язується з ненормально працюючими в дитячому віці генами.

Пов’язані теми

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie