Нова війна в Африці посіяла розбрат між Росією та США
Два Судани почали кровопролитні бої за нафту. Одну сторону конфлікту підтримують США, другу - Росія з Китаєм.
Підпишіться на нас в Google
Армії двох Суданів ведуть бої в околицях Хегліга, де розташовані нафтові родовища / © AFP
Судан і Південний Судан, які не можуть поділити багаті нафтові родовища, опинилися на порозі повномасштабної війни.
Конфлікт може спровокувати розкол серед постійних членів Ради Безпеки ООН: Південний Судан вважається союзником США, а з Хартумом підтримують тісні зв'язки Росія і Китай, пише "КоммерсантЪ".
Парламент Судану вже проголосив південь ворожою державою і зажадав спрямувати всі сили на повалення його уряду. Армії обох країн ведуть кровопролитні бої з сотнями убитих навколо міста Хегліга, де розташовані багатющі нафтові родовища - цей район забезпечує до 55% всього нафтовидобутку північного Судану.
Деякі експерти вважають, що перед початком військової кампанії глава Південного Судану Салва Кіір отримав негласне схвалення США. Президент Судану Омар Башир довгий час був в очах Вашингтона спонсором міжнародного тероризму, і саме американці вважаються головними архітекторами незалежності Південного Судану.
Ходять наполегливі чутки, що на території нової держави з часом з'явиться військова база США - найбільша в Африці. Крім того, американські компанії лобіюють будівництво нафтогону, який з'єднає родовища Південного Судану з кенійським портом Ламу на узбережжі Індійського океану
Тим часом загострення кризи в Судані загрожує подальшим розпадом цієї країни, яка до відділення півдня була найбільшою в Африці.
У цьому не зацікавлені Пекін і Москва, які традиційно підтримували з Хартумом тісні зв'язки (у випадку з Китаєм вони підкріплюються і багатомільярдними контрактами). Якщо війна між двома Суданом триватиме, РФ та Китай можуть почати вимагати від США вплинути на своїх союзників в Джуба. Захід же незадоволений тим, що Хартум використовує в боях авіацію: бомбардуванням піддалися не тільки нафтопромисли в Південному Судані, але і табір миротворців ООН.
Довідка: На два Судани нафти не вистачило
З 1956 по 2011 рік Південний і північний Судан існували як єдина держава. При цьому зберігався чіткий розподіл: на півночі жили араби-мусульмани, на півдні - негроїдні племена, які сповідують християнство або традиційні африканські релігії.
Жертвами громадянської війни стали 2 млн людей. Вона завершилася в 2005 році: згідно з мирним договором, через шість років, в січні 2011-го, відбувся референдум про незалежність Південного Судану. Майже 99% його учасників висловилися за відділення. Через півроку, 9 липня, було проголошено нову державу - Південний Судан. На його території опинилися основні нафтові родовища (до розпаду Судан видобував 500 тис. барелів нафти на день, 75% з яких - на півдні).
Всі існуючі трубопроводи йдуть на північ, до Порт-Судану. Хартум і Джуба не зуміли домовитися про ціну транзиту, в результаті південь припинив експорт енергоносіїв, обидві країни позбулися мільярдів доларів потенційних доходів. Ця "комерційна суперечка" і стала одним із приводів до нинішнього військового конфлікту.