Дахи українських будинків перетворяться на джерела струму і релаксу

Дахи вступають в бій за енергетичну незалежність України і право стати модним місцем для відпочинку і вирощування городини, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.

"Енергійні" дахи

Садочки, школи, лікарні - такий набір є в кожному районі великого міста. У Києві вони як під копірку , бо майже всі зведені за радянські часи. Та вони зміняться, бо стануть електростанціями. 

Сонячні батареї над головами дітей та хворих понаставляють німці. Київська влада планує віддати дахи бюджетних установ в оренду на 20 років в обмін на ремонт покрівлі .

Німці в програші не лишаться, бо електроенергію продаватимуть за супервигідним екологічним тарифом: зелений тариф в Україні найвищий – понад 80 центів, в Германії ж він 15 центів.

У Києві для німців нині рахують, скільки даху можуть віддати під батареї.  Підходять ті, які спрямовані на південь та схід.

Площа покрівлі на звичайному садочку - тисяча квадратних метрів. Тут можна виробляти 120 кіловат за годину. Цього вистачить, щоби в садочку і світило, і горіло. От тільки такого струму їм ніхто задурно не дасть – цей струм мають продати на ринок електроенергії, бо тільки тоді вони зможуть її збути за високим тарифом.

Сонячними батареями садочки, школи та лікарні, вкриються не скоро. Наступного року сподіваються лишень підписати угоду. За цей час, можливо, ухвалять і конкурентні рішення.

Релакс на даху

У  Київраді уже другий рік поспіль працюють над проектом  "Парк відпочинку у власному домі". і вирости він має на верхівках житлових висоток. Депутати вивчають, які дахи таке витримають та як змусити забудовників озеленювати покрівлі. 

Однак деякі з них від початку проектують покрівлі житлових комплексів такими, щоби на них не лише буяло, а й горіло, бо вони продаються.

"Клієнт може придбати експлуатуючу покрівлю і зробити собі там майданчик для відпочинку – поставити мангал, засіяти траву", - каже керівник департаменту продажу Олександр Дятел.

 Із даху цієї висотки видно палац "Україна", а там загубилася столична прокуратура. Вартість квадратного метру сягає 4 тисяч доларів. Стільки ж правлять і за дах, але з коефіцієнтом 0,3. Тобто платить майбутній власник даху 30%.

Юрист Михайло Якимчук, каже, що якщо є бажання використовувати дах для своїх потреб – хоч шезлонги ставити, хоч городину вирощувати, слід зібрати підписи усіх власників квартир і отримати дозвільну документацію.

Якщо бодай хтось із сусідів згоду на користування покрівлею не дасть, на шезлонгах чи городині на даху можна ставити хрест.

Тим часом у світі починає набирати обертів вирощування городини на дахах. Наприклад, у Єгипті їжею з даху планують прогодувати ледь не весь 11-мільйонний Каїр.

Але якщо із сонячними батареями німцям на київських покрівлях пощастить, тоді стати висотними фермерами буде важче – ціни на дахи  можуть злетіти.