На Чорнобиль чекає друга катастрофа

Через недогляд будівельників новий саркофаг може бути зруйнованим вже найближчими роками. На Чорнобильській АЕС – скандал, що загрожує національній безпеці. Недбалість будівельників може призвести до витоку радіоактивних відходів, що створить загрозу життю та здоров'ю тисячам українців. Збудована лише півроку тому нова вентиляційна труба, яка обслуговуватиме третій непрацюючий енергоблок ЧАЕС, раптово може завалитися на саркофаг. Наслідки катастрофи будуть прирівняні до аварії 1986 року.

Звідки взялася труба

Конструкція атомних енергоблоків ЧАЕС передбачає наявність на кожному з них вентиляційної труби. Це система, що дозволяє за рахунок перепаду тиску "підтягувати" повітря до приміщення блоків, створюючи при цьому нормальні умови для роботи людей та експлуатації обладнання.

Особливістю зруйнованого під час аварії 1986 року четвертого, а також його "близнюка" - третього реактора є те, що у них труба – одна на двох. Саме її ми бачимо у кадрах хроніки, саме вона височіє над старим саркофагом, який зведено над зруйнованим реактором. Труба функціонує нормально. Однак її розташування заважає будувати новий саркофаг. Тому, відповідно плану будівництва, було вирішено звести поруч нову вентиляційну систему, що обслуговуватиме третій непрацюючий блок та приміщення четвертого.

Будівництво нової труби (об'єкт НВТ-2) розпочалося в 2011 році. Генеральним підрядником виступив консорціум "Атомбудекспорт" (Росія) та "Укренергомонтаж" (Україна), який найняв підрядником будівництва компанію "Укрбудмонтаж". За наявними даними, керує обома українськими компаніями та є їх власником Максим Микитась, президент державної корпорації "Укрбуд". Вартість будівництва труби склала лише $ 10 млн – незначна сума у порівнянні з вартістю в млрд нового саркофагу, що будується поруч. Гроші опанували досить швидко: вже в листопаді 2011 року "Укрбудмонтаж" оголосила на своєму сайті про завершення будівництва. У вересні – жовтні має розпочатися переключення третього енергоблоку на нову трубу, а потім – і демонтаж старої.

Тріщини на новому об'єкті

Однак вже через півроку, під час чергової інспекції групи управління проектом виявилося, що вентиляційна труба тримається ледь не на чесному слові. До видання потрапили фотографії, які демонструють пошкодження та недоробки, які виявили перевіряльники під час обстеження башти. Ці тріщини на стиках довжиною 15-20 см, десятки пропущених отворів, де мали бути закріплені гвинти, нещільне зварювання, а також чисельні корозійні "плями". В деяких місцях з'єднань фактично вже немає. Зважаючи на дати на деяких фото, зйомка проводилась зовсім нещодавно – 13 липня 2012 року.

На правах анонімності один з членів групи з управління проектом погодився розповісти, що трапилося. За його словами, є, щонайменше, дві можливі причини, за якими нова вентиляційна башта вже вкрита тріщинами та недоробками. Перша – це недофінансування від замовника – Європейського банку реконструкції та розвитку, що координує усі фінансові потоки від світової спільноти, які направляються на консервацію ЧАЕС. Це версія слабка, стверджує наш співрозмовник, оскільки проект нової вентиляційної труби, що розроблений інститутом Київенергопроект, був "пробюджетований" з розрахунку на якісні матеріали і нормальний рівень оплати праці.

Звідси друга – більш імовірна причина: неякісні матеріали, зварювання, антикорозійне покриття, економія на фахівцях. Ймовірність такого розвитку подій більш висока, оскільки на такому об'єкті як вентиляційна труба на енергоблоці апріорі не може бути організований належний рівень контролю з боку замовника. "Звичайно, вони здалеку фіксували, що ось зібрано перший рівень, другий, ось ідуть зварювальні роботи. Але на саму вежу європейські інспектори, найімовірніше, не лазили через високий рівень радіації", - зазначає наш співрозмовник.

Правоохоронні органи поки ще не зайнялись проблемою, оскільки і чиновники МНС, і адміністрація станції не хочуть виступати ініціаторами такої інформації, боячись, що виявляться крайніми і понесуть солідарну відповідальність з будівельниками.

До чого це призведе

Однак, пошук винних - це сьогодні далеко не першочергова задача, яку необхідно вирішувати, вважає наш співрозмовник. Набагато важливішою проблемою є наслідки недбалості будівельників.

Нова вентиляційна труба має простояти на ЧАЕС рівно стільки, скільки існуватиме новий саркофаг, тобто приблизно 100 років. Однак при такому стані стиків та кріплень, а також при тій кількості корозійних"плям", яка зафіксована інспекторами в середині липня, спеціалісти дають конструкції максимум два-три роки (це при тому, що побудована вона лише півроку тому).

Сценаріїв подальшого розвитку подій два. У кращому разі споруда через збільшення тріщин і корозії деформується і вежа вийде з ладу. При цьому третій і четвертий енергоблоки втратять систему вентиляції. У цій ситуації будуть порушені умови експлуатації обладнання, людям вхід в будівлю буде закритий, а радіація почне "розповзатися" по окрузі. У гіршому випадку, вежа впаде на новий саркофаг, поховавши під собою десятирічну роботу міжнародних інвесторів та будівельних компаній. 80-тонна конструкція не просто прогне арки, вона здатна пробити в саркофазі дірку, достатню для посадки туди вертольота.

Статися це може як зараз, коли новий саркофаг ще не добудований, так і через десять років, коли під ним буде йти активна робота по виїмці активного (!) палива і переміщення його в сховище, побудоване в 20 км від реактора. Чи варто говорити, що витік у відкритий простір радіоактивних частинок, враховуючи наявність поруч річки, яка впадає в Дніпро, призведе до трагічних наслідків для життя і здоров'я 3,5 тис. працівників станції і сотень тисяч, якщо не мільйонів простих жителів країни.

Більш того, відновити саркофаг вартістю мільярди доларів, не вийде технологічно. Конструкція (ширина 250 м, висота 120 м) настільки масивна, що процес її зведення проходить у кілька етапів: одна арка піднімається за одною за принципом волокон мушлі. Якщо буде пошкоджена арка в середині саркофага, для її ремонту доведеться проводити повний демонтаж споруди.

Що потрібно зробити

Ситуація вимагає негайного втручання фахівців. Необхідно перевірити 100% усіх стиків і кріплень. Один з методів перевірки - "гамма-контроль" - просвіт спеціальними променями як зруйнованих, так і поки що скріплених стиків.

Адже якщо проблеми виявлено на частині зварених конструкцій, не можна виключати, що і на інших будуть виявлені дефекти. Роботи по зміцненню вежі, а також по покриттю її заново якісним антикорозійним матеріалом, який забезпечить її довговічність, займуть близько півроку і обійдуться приблизно в $ 5-6 млн.

Важливо тільки не допустити, щоб "модернізація" пішла за "українським сценарієм", коли ремонт відбуватиметься тільки для вигляду, а насправді загроза національній безпеці залишиться. Звичайно, затримка може статися при вирішенні питання - а хто ж повинен фінансувати недоробки? Можливий варіант - резервний фонд держбюджету, оскільки мова йде по суті про надзвичайну ситуацію та екстрені заходи. Згодом витрачені гроші можна буде в регресному порядку стягнути з винуватців халатного будівництва. Сьогодні ж необхідно зробити все можливе, щоб уникнути повторення Чорнобильської трагедії.