На початку червня Україні загрожує засуха

29 травня Москву та Підмосков'я атакував вбивчий ураган. Від потужної стихії загинуло 11 осіб, десятки постраждали. Наступного дня грози та шквальний вітер насунулися і на Києв. На щастя, негода не приесла людських жертв, але повалила дерева і пошкодила автомобілі.

Проте ці два випадки не пов'зані між собою. Про це в інтерв'ю ТСН.ua розповів заступник директора Укргідрометцентру Анатолій Прокопенко.

Він також розповів, як Центр робить свої прогнози та чого чекати українцям від погоди на початку літа. Адже після гроз може розпочатися засуха.

- Днями потужний ураган пронісся Росією, а після того негода вирувала у Києві. Ці прояви якось пов'язані між собою?

- Ні, це незалежні атмосферні процеси. У Москві був свій циклон, який зумовив такі катастрофічні погодні умови на той час. Він відійшов на північний схід, тобто він не опускався сюди до нас на південь, а пішов в іншу сторону. Те, що стосується Києва, і напевно не тільки Києва, то це проходження атмосферних фронтів, які загострюються у денні години, а інколи і в нічні години. Вони малоактивні, але на окремих ділянках інколи спричиняють шквалисте посилення вітру, дуже короткочасні сильні зливи можуть бути, нерідко випадає град. Якщо утворюється потужна купчаста дощова хмарність, яка сягає декілька кілометрів, то може випадати навіть і град. Тобто це пішли вже літні процеси. І вони будуть повторюватися… можуть повторюватися в тій чи іншій частині території України.

- А де їх можна чекати? Є якісь прогнози?

- Ні. Вони прогнозуються з дуже малою завчасністю: від однієї години до шести годин при таких ситуаціях. Тому сказати, що буде там, а там не буде, – звичайно, ні. Якщо навіть дивитися по тих же опадах, які випадали, то наша метеостанція, розташована на проспекті Науки, зафіксувала близько 12 міліметрів, а в інших районах Києва, як, наприклад, на Троєщині, у центрі міста, дощу практично не було. Якщо й був, то він такий… бачите, навіть відчути його не мали такої змоги. Тобто це саме специфіка літа, що опади випадають на обмеженій території і нерідко зливового характеру.

- Але ж ураган – це ще й дуже сильний вітер. Як взагалі вони утворюються? Чому не можна їх якось спрогнозувати завчасно?

- Бачите, вітер утворюється у разі розвитку хмари, якраз ідуть оці пориви вітру, тобто вітер посилюється. Тобто там, де хмар немає, вітер зовсім інший. Це фізика хмари, розказувати це дуже довго. Розумієте, це є фізичні процеси. У даному випадку ми поки що обмежуємося тим, що при потужних купчасто-грозових хмарах якраз і можуть виникати оці шквалисті посилення вітру.

- Тобто велика хмарність – це як індикатор?

- Так, так.

- А системи попередження у нас немає?

- Чому немає? Система попередження існує. Ми складаємо попередження, передаємо його зацікавленим організаціям…

- А як це працює? Це за годину ви попереджаєте чи як?

- По-різному може бути. Треба розуміти, що ми використовуємо не тільки спостереження метеостанції, а й спостереження метеорологічного радіолокатора, супутникові системи, систему грозо-пеленгації. Тобто є набір метеорологічних та інших показників, які дозволяють бачити напрям руху цих процесів, навіть теоретично розраховувати висоту хмарності, наявність у хмар градових осередків, наявність шквалистих посилень вітру в хмарі. І вже від цього ми починаємо прогнозувати.

Коли йде активно виражений атмосферний фронт, то безумовно, він захоплює дуже велику територію, і тоді це прогнозування простіше, а коли є окремі такі випадки, то тут найбільше допомагають дані метеорологічного радіолокатора. На жаль, у нас лише один радіолокатор нового покоління, тільки в Києві, в аеропорту Бориспіль. Тому на інших територіях це ми бачимо у радіусі 150 км, що робиться, і можемо з великою імовірністю прогнозувати, у яких навіть районах це може відбуватися. Що стосується іншої території України, то ми тут тільки аналізуємо синоптичну ситуацію і дані метеорологічних супутників. Поки що, на жаль, така ситуація.

- Хочу уточнити, наскільки завчасно ви можете попередити про той самий ураган? За кілька годин чи за день? Бо я іноді бачила ваші попередження про ураган на наступний день.

- Звичайно. Я ж кажу, що якщо ми бачимо по прогностичним моделям, що у нас буде переміщуватися активний атмосферний фронт, який може зумовити… Є розрахунки швидкості вітру, напрямку вітру; існує багато моделей, які дають можливість розрахувати.

- Цікавить по часу: максимум це за скільки можна попередити?

- Якщо максимум, то максимум за три доби. А мінімум – це година, три години. Це світова практика, це не тільки ми так працюємо, так працюють всі наші колеги в інших країнах.

- Я так розумію, що це залежить від обладнання. Наскільки його не вистачає? Нове є тільки у Києві, так?

- Воно відносно нове, будем так говорити, тому що це просто метеорологічний радіолокатор, який дозволяє бачити розвиток хмарних систем.

- А чого не вистачає вам для роботи?

- Взагалі-то потрібно, щоб в Україні було десь 7-9 метеорологічних радіолокаторів.

- Таких, як у Борисполі, чи кращих?

- Таких, як у Борисполі... Зараз все ж не стоїть на місці, триває розвиток. Зараз вже є ліпші моделі радіолокаторів, які використовують у тому числі наші колеги за кордоном. Якщо говорити про інші країни, Америку, Китай, наприклад, європейські країни, то в них настільки їх багато, що інколи декілька локаторів розташовані на території, як наші дві-три області. Ми вже вважаємо, що звичайно, це дуже дороге задоволення, але 7-9 локаторів для території України – це якраз оптимальний варіант.

- Ви не можете їх купити, бо вам на це не виділяють фінансування?

- На жаль, фінансування гідрометслужби на оновлення технічних засобів практично відсутнє протягом всієї пори незалежності.

- Тобто це не в пріоритеті?

- Якісь невеликі кошти були, але якщо локатор коштує десь 2,5-3 мільйона доларів, то ви розумієте, що це досить великі кошти.

- Це десь близько 16 мільйонів доларів треба для цих закупок, так?

- Десь так, 16-18 млн.

- Якщо порівняти стан вашого центру і роботу з тим обладнанням, яке є на даний момент, з роботою європейських колег, наскільки ми не дотягуємо через це недообладнання?

- Так важко говорити, тому що ми не зовсім володіємо тим арсеналом обладнання, яке є у наших зарубіжних колег. Тобто у якійсь мірі знаємо, але настільки точно сказати важко. Але просто виходячи з того, що ми маємо, то у нас на сьогодні десь 20-25 автоматизованих метеорологічних станцій, і вони у такому урізаному вигляді. У той час, як в інших країнах практично 80- 90% – це вже автоматизовані метеорологічні станції, які передають інформацію у реальному часі. Тобто можна зайти і подивитися, яка зараз погода у будь-якій точці, де стоять метеостанції.

- А як щодо прогнозів на літо? Чи не замучить нас спека?

- Виходячи з аналізу останніх років, в Україні кожного року спека. Потрібно розуміти, що це температури повітря максимальні вище 30 градусів. Дуже сильна спека – це 35 градусів. На півдні плюс 40 градусів – це ми вже рахуємо як надзвичайне явище.

- А чи будемо бити рекорди? Чи буде щось нестандартне, аномалії якісь?

- Зараз загадувати дуже далеко – це неможливо. Якщо говорити найближчим часом, то в Україні буде утримуватися, по крайні мірі, перша декада червня буде дуже теплою. Буде переважати температура повітря десь 25-30 градусів. І опадів буде випадати дуже обмаль. В основному це десь на Заході буде трошки випадати, і на Сході. Для сільського господарства, на жаль, це є проблематичним, тому що ми можемо вже місцями отримати ґрунтову засуху.

Убивчий буревій: ураган у Москві змітав дерева і заблокував виїзд із резиденції Медведєва (7 фото)

- То ви даєте аграріям невтішні прогнози? Можуть бути якісь перебої з врожаєм, фруктами?

- Поки що такої ситуації немає критичної, але ми в свій час у відповідні терміни складаємо прогнози урожайності озимих культур, потім всіх ярих, пізніх. Ми складаємо і даємо оцінку, це в нашій компетенції.

- А які зараз є прогнози?

- Зараз ми склали по озимих культурах (пшениця, ячмінь і озиме жито) прогноз, де ми в принципі очікуємо на рівні 27, 4 тонн. Це дещо менше, ніж у минулому році, десь на 1 млн менше.

- А чому менше?

- По-різному. На це впливають умови перезимівлі, умови осінньої ситуації, тому що озимі сіють восени, умови зими і початок весни. Якраз вони спричинили до того, що деякі площі загинули.

- Загинули через низькі температури, так?

- По-різному. Через низькі, через пізній посів. Були випадки, що у суху землю сіяли – теж могло не зійти тощо.

- А щодо фруктів зараз сказати нічого не можна? Як вплине погода?

- Вона вже вплинула. Для них була критичною наявність заморозків у травні. Надалі, я думаю, для них уже нічого критичного не повинно бути.

- Щодо червня ще, до речі… За моїми спостереженням, червень завжди був дещо прохолодним. А цей, ви кажете, буде теплим, так?

- Я вам говорив за першу декаду. У цілому червень, ми очікуємо, що по температурі, що по опадам близько норми.

- Ще запитання до вас щодо глобального потепління. Я так розумію, що вчені досі не прийшли до однієї думки щодо цього – чи триває це глобальне потепління, чи ні. Яка ваша думка щодо цього?

- Глобальне потепління триває, це дійсно так. Цим питанням займається більше науково-гідрометеорологічний інститут, який знаходиться на проспекті Науки. Вони роблять аналізи тощо. Якщо виходити з того, що ми отримуємо цю оперативну інформацію, обробляємо її і використовуємо у себе, то дійсно за останні 30-35 років значно підвищилася температура повітря. Якщо говорити по опадах, то тут незначні зміни. З опадами картина більш спокійна, а от по температурі – так. Особливо це стосується зимового і літнього періоду. Якщо весною і восени температури залишаються близькими до тих, що були раніше, то у літній і зимовий період вони підвищились. Хоча в окремі роки, безумовно, буває, що суворі зими повертаються. Глобальне потепління не означає, що весь час тепло: у цілому за рік тепліше, але окремі періоди можуть також бути різними. Але в більшості років зима тепліша, ніж зазвичай.

- А чи не почастішали останнім часом такі явища, як було цієї весни, коли після потепління випав сніг і були заморозки?

- Вони не почастішали, вони час від часу бувають. Такі випадки, про які ви говорите, були не так давно. Десь раз на 5-6 років такі випадки цілком можливі.

Розмовляла Ольга Скичко