Українських чиновників можуть "утопити" в спамі

Закон "Про доступ до публічної інформації", що дає право кожному громадянину звертатися у будь-який спосіб (особисто, письмово, телефоном, електронною поштою) до влади з проханням надати йому інформацію, може, як виявилося, стати "зброєю" проти чиновників у руках громадянина, пише "Сегодня".

Днями житель Рівненщини Денис Петровський, голова Рівненської обласної організації "Молодий Народний Рух", відправив у Дубенську райадміністрацію через e-mail близько 300 різноманітних запитів.

Молодик попросив повідомити щодо кількості бездомних собак і котів на території району, поголів'я овець, щоквартальних обсягів торгівлі в районі за всі роки незалежності, кількості перукарень, діючих пляжів тощо, тим самим паралізувавши роботу держустанови.

Керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної Адміністрації президента Денис Іванеско вважає цей випадок першим фактом свідомого зловживання правом на свободу інформації.

"За законом чиновники зобов'язані відповідати на будь-які запити, у встановлені законом 5 днів, причому навіть письмово, якщо заявник цього потребує. Поки мова не йде про те, щоб якось змінювати закон, наприклад, вводити оплату за подання запиту, навіть символічну (в Індії це коштує 10 рупій, або близько 1,5 грн), адже поки таке явище не стало масовим. Але хотілося б почути думку громадських організацій, які ратують за свободу інформації", - зазначив Іванеско.

В організації "Опора" впевнені: "рухівець" має отримати вчасно відповіді, нехай навіть формальні. Але згодні: якщо "спамерів" виявиться багато, закон треба змінювати, інакше залишаться без інформації ті, хто її дійсно потребує насамперед юристи, журналісти, бізнесмени.

Згідно з Адміністративним кодексом України, за ненадання інформації або затягування термінів відповіді чиновника можуть оштрафувати на 425-850 грн, при повторному порушенні - на 850-1360 грн.

Проте, як стверджує юрист Володимир Столитний, на практиці це зробити дуже складно: спочатку позивач повинен отримати рішення суду, що вступило в законну силу.

"В описаному випадку з трьома сотнями запитів навряд чи суддя винесе рішення про штраф, адже очевидно, що за 5 днів відповісти на все неможливо фізично, є час на підготовку однієї відповіді і 8-годинний робочий день, а КЗПП ніхто не скасовував. Позивач також повинен аргументовано пояснити судді, навіщо йому інформація в такі строки і в такому обсязі", - говорить юрист.

При цьому юрист вважає, що депутатам варто змінити закон, вказавши, що 5-денний термін на відповідь може бути збільшений з технічних причин.