Блатні та вбогі: хроніка задавненої хвороби

Вони винні у всьому. Останніх декілька місяців, - а то й більше - новинні стрічки переповнені звістками про те, що СБУшники розбилися там, прокурорські – сям, а міліціонери взагалі познімали штани і такого наробили, що ні в казці сказати, ні пером описати.

Цей інформаційний ряд продовжується повідомленнями про свавілля урядовців, депутатів та іншої "блатної знаті", куди акселерованими темпами приєдналися політичні "вундеркінди" зі "Свободи"…

З одного боку, воно ніби і добре, що нарешті суспільство дозріло, аби підсвітити життя "недоторканних"… але разом з тим оця, густо концентрована увага медій на провинах окремої, лише однієї касти породжує прикрий ментальний прецедент: у більшості "маленьких українців" складається враження, що ніби-то саме "блатні", "недоторкані" та "із ксівами" є причиною всього зла.

Вони – винні, ми – ні.

Взяти от найрезонанснішу тему останніх місяців – дорожньо-транспортні пригоди. У країні з'явилася масова "мода" їздити на червоне світло світлофора та по зустрічній смузі.

Інколи складається враження, що Державтоінспекція просто відсутня, бо не лише "блатні зі ксівами", але й старенькі "жигулі", "москвичі", "ланоси", "чері" - "ку-ку" та інші шедеври китайського, корейського та запорізького автопрому гайсають на автошляхах, неначе джигіти.

Якщо продивитися хроніку ДТП, то відсотків 90-95 складних аварій (а мо' й більше) влаштовують "нормальні", себто ми з вами. Комусь шкода коштів, аби поремонтувати авто, хтось неправильно переобладнав бус, прагнучи скоріше заробити зайву копійку, а якась "копійка" захотіла позмагатися з "гривнею", себто – мерседесом.

Водночас у топ-новин потрапляють лише "круті" катастрофи, в яких фігурують такі самі придурки, лише з умовно привілейованим статусом.

Спершу такі новини викликали захват: ось Їх піймали, і Їм закони писані. Але через деякий час відбулася суспільна переоцінка резонансних правопорушень: оскільки медія тільки про "блатних" порушників і повідомляють, в результаті у більшості українців криваві аварії та цинічні порушення дорожніх правил асоціюються саме з "мажорними" водіями.

Вони повинні понести відповідальність. Саме Вони, а нас – шкода. Звістка про криваве ДТП за участю "мажора" в Одесі завжди резонансніша, аніж те, що за добу в країні на автокатастрофах загинуло 89 осіб…

У що виливається подібна позиція "трудящих" красиво унаочнено минулого тижня, коли ДАІ заявило про намір збільшення штрафів за порушення.

ТСН, зокрема, писав, що "під приціл Державтоінспекції потрапили дрібні дорожні "фоли": непристебнутий пас безпеки, проблемні гальма, мобільний телефон у руках під час руху, а також занадто тоноване скло і відсутність шолома у мотоцикліста".

Українська "позаблатна" спільнота дуже прогнозовано відреагувала на цю новину: мовляв, з нас вимагатимуть більші хабарі, досі брали 50-100 грн, а тепер буде 250-300 грн. Але в цьому і ж прикол: порушувати має бути дорого.

Коли років шість тому автомобільні штрафи підняли у декілька разів, і хабарі виросли з 10-20 грн до 50-100, поштою почали приходити листи щастя, то навіть візуально можна помітити підвищення акуратності у водінні. Та минуло всього лише декілька років, і на автошляхи повернулася анархія, і мені зовсім однаково, якої касти водій створює аварійну ситуацію.

Люди, українські люди, не думають про безпеку. Вони бояться покарання. Їм шкода прощатися з грішми. Тому мені [технічно] цілковито плювати, куди буде скеровано стягнені з водія кошти: чи до держскарбниці, чи до кишені інспектора. Я хочу почуватися захищеним себе на дорозі.

А чого хочуть мої колеги на автошляхах? З того, що я читаю у Фейсбуці та в коментарях до відповідних повідомлень, то вони прагнуть порушувати правила так само, як і "блатні", і щоб – так само не платити за це.

Тому вся ота "кастова ненависть" - це всього лише заздрість до права не платити. Якщо хтось не погодиться, то нагадаю, щонайменше 90%-95% важких аварій відбувається саме з вини "звичайних людей".

Тому резюме цієї історії дуже просте: ДАІ повинно з'явитися в цій країні і поводити себе по-драконівськи, але… до всіх однаково. Тільки тоді ми зможемо почуватися безпечніше на дорозі.

Безумовно, є проблема хабарів. Але ми самі їх платимо. І саме ми в першу чергу незацікавлені в чесній автоінспекції, бо це 240 грн, а не 50… А далі буде більше.

Орест Сохар