Донецьк-3

Це вже третій випуск антології "дивної прози", задуманий в кінці 90-х донецьким культуртрегером Сергієм Шаталовим, і жанрово-стилістично у ньому все залишається незмінним. Географія також широка, а метафізичний градус "дивацтва", як і раніше, не спадає.

"З'явилися чутки, що в місті було помічено Вухо", - повідомляє Олена Морозова з Донецька. "Беккет живий", - нагадує Гунтіс Береліс з Риги. "Тексти цієї книги існують на межі радикального експерименту і рахманної словотворчості, тим самим виявляючи внутрішню напруженість мови", - підтверджує анотація.

І все ж таки певні зміни є. По-перше, у незмінній до усіх випусків антології передмові нарікають, що кількість письменників наближається до числа читачів, а це, як відомо, давно вже не так. І у цій антології письменники розмножуються навіть у межах одного-єдиного міста. Звичайно ж, Донецька. Природньо, що довоєннного.

Так, наприклад, з першого випуску "дивної прози" залишилися метри тамтешнього регіону - Рафеєнко, Свєнцицька, Зав'язкін. Хоча, коло їх невблаганно звужується, і якщо раніше цьому сприяла та сама метафізична "дивина" фоносемантического характеру (Стяжкіна, Зав'язкін), яка хоча (у)мовно утримувала автуру рідного краю, то сьогодні цьому не сприяє навіть класичний абсурд (Пастернак з Донецька переїхав у Київ, а не в Передєлкіно).

По-друге, згадана географія все-таки розширилася більш всередину, ніж у емігрантську далеч. Цілком сподівано з'явилися харків'яни (Краснящих, Пічахчи, Цаплін) і утвердилися нові донецькі автори (Купрейчик, Морозова, Чупа). Шкода, що зникли Капкін, Крусанов і Байтов, зате є оновлений Дмитро Дейч з Донецька, який живе в Хайфі і Сень-Сеньков з Душанбе. А головне, кудись подівся "Інший вітер" Крусанова, в якому "стало зимно без Імперії на світі, як з дірою у валянку".

Ось такий "дивний" відсів з "метафізичним" приплодом.

Предания о наивных праведниках. Антология странного рассказа. - Х.: Фолио, 2014. - 592 с.

Долучайтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook та слідкуйте за оновленнями розділу!