Життя без сексу...

"Місто без сексу" - так називався мій попередній блог, що виявився доленосним в певний період мого життя. Адже не можна не погодитися з дієвим  висловом капітана Врунгеля: Як ви яхту назвете, так вона і попливе. Не можна давати такі фатальні назви важливим для нас речам!!!

Спочатку я сприймала це як жарт, а потім період застою затягнувся майже на три роки, точніше на 2 роки та 8 місяців. Ми ж домовлялися розмовляти щиро, тому вибачайте за відверті подробиці.

Ні, я не лізла на стіни, не впадала в депресію і навіть не мала проблем із самооцінкою. Не хотілося, а, головне, абсолютно ніхто не подобався. Справа в тому, що мій попередній, до-життя-без-сексу, бойфренд був неймовірно класним: такий собі палкий та пристрасний харизматичний чоловік моєї мрії (і не тільки моєї, як з'ясувалося).

І стосунки наші на гребні хвилі припинили життєві обставини. Двері не зачинені, крапки над "і" не розставлені... Я не бачила навколо себе не те що когось кращого за нього, а навіть когось, хто б приблизно поряд з ним міг стояти.

І от тримайте - 2 роки і 8 місяців!!! Комусь може здатися, що за такий час може дах поїхати чи життєво важливі органи затягнуться павутинкою... Ні, життя не втратило своїх барв, я активно та досить цікаво провела це час: подорожі, друзі, нові поїздки та захоплення...Лише під кінець терміну абстиненції я почала непокоїтися через факт відсутності навіть фізичної потреби в сексі. Але це занепокоєння було скоріш теоретичним.

І, навпаки, був у моєму  житті період, коли якихось 10 днів без сексу викликали у мене ледь не невроз. Коли??? Коли я жила з коханим чоловіком.  Спиш з ним в одному ліжку більше тижня, при цьому ніяких рухів у сторону зближення тіл не відбувається і ти починаєш розуміти, що тебе вже "не прагнуть так, як раніше"...

Мені здавалося страшним, що вже через чотири з лишком років стосунків настав час, коли доводилося переходити на пенсійний "раз чи два на місяць". Я тоді страшенно переймалася з приводу цього. І , як виявилося, не даремно: саме тоді наші стосунки вийшли на фінішну пряму і відсутність бажання була одним з симптомів... Як би ж я свого часу розтлумачила це правильно!

Звісно, я намагалася знайти причину відсутності сексу: зверталася за порадами до своїх більш досвідчених заміжніх подруг, відповіді яких розбігалися. Більшість мене заспокоювала, кажучи, що 10 днів offline -  це абсолютно нормально.

Пауза може навіть затягнутися на цілий місяць: то втомилися, то посварилися, то ще якась халепа, і не варто через це голову морочити. Але була одна подруга з непробиваємим пактом Молотова-Ріббентропа: можна сваритися, не розмовляти тижнями, але секс - за розкладом та бажанням!!! Важко уявити секс у стані війни, але у кожної пари - власний статут!

Природно, в житті кожного з нас можуть трапитися такі періоди stand by. Не треба особливо цим перейматися і рахувати "даремно прожиті" тижні, місяці чи (хай Бог милує!) роки... Якщо у Вас немає постійного партнера, то період "без сексу" зовсім не означає, що з Вами щось негаразд.

Навпаки: можливо Ви саме зараз перебуваєте у стані пошуку самопізнання, внутрішньої гармонії, або проходите крізь турбулентну зону переоцінки цінностей чи життєвих змін. Не переймайтесь занадто: буде  ще у Вашому житті феєричний секс з незабутніми оргазмами в карколомних позах!

Проте, якщо партнер у Вас все ж таки є, але пристрасть та секс сходять нанівець, то, напевне, якась проблема таки підточує Ваші стосунки: це може бути зрада, нелюбов або навіть розлади зі здоров'ям. Тоді порада одна - пильнуйте секс, щоб кохання не втекло!