Шахтар - Нордшелланд - 2:0. У режимі тихої години

Усе спокійно в данському королівстві. І в українському, власне, також. Цілком прогнозовано чемпіон Данії виявився міцним горішком, проте так же прогнозовано не склав конкуренції чемпіонові України. Фактично за всіма змагальними показниками "Шахтар" виявився сильнішим за "Нордшелланд". Данська копія "Барселони" була значно гіршою за копію українську. Розважно і без зайвих хвилювань донеччани довели справу до логічного завершення. І, що не менш важливо, не докладаючи для цього надзусиль.

ШАХТАР - НОРДШЕЛЛАНД - 2:0. Статистика матчу

Вочевидь, чи не найголовнішим завданням "Шахтаря" в прем'єрному лігочемпіонівському матчі було – не наступити на минулорічні граблі. Надто вже напрошувалися аналогії між чемпіоном Кіпру та найсильнішою командою Данії. Згадайте, рік тому також "Шахтар" записували в прописні фаворити. Проте, як показала практика, гірникам складніше грати проти команд, які нижчі за класом, аніж створювати сенсацію.

ШАХТАР - НОРДШЕЛЛАНД - 2:0. ХРОНОЛОГІЯ МАТЧУ

Схоже, минулорічна ганьба в чемпіонській Лізі не минула для найкращої вітчизняної команди безслідно. Принаймні, поки що ми вправі робити саме такий висновок. "Шахтар" засвоїв урок. Там, де він за визначенням має брати очки, він їх бере. Все інше – лірика.

Хоча данський чемпіон виявився гідним учнем чемпіона кіпрського. Особливо не мудруючи (чого-чого, а насамперед мудрування від нордичних атлетів навряд чи хтось чекав), покладаючись передовсім на свою прийнятну фізичну підготовку та тактичний вишкіл, гості й не думали віддавати супротивникові територію. Поступаючись тому в швидкості та майстерності, данці брали азартом та дисципліною. Розривів між їхніми змагальними ланками практично не проглядалося, до того ж гостьова команда виявилася достоту гнучкою з точки зору тактичного спрямування. Ніхто зі складу "Нордшелланда" не випадав, ніхто не гальмував атаку, ніхто не махлював у захисті. Більше того, за рахунок такого-сякого пресингу гостям вдалося виштовхати суперника до центра поля.

Складно сказати, наскільки така поведінка гостей виявилася несподіваною для господарів. Одначе те, що вона все ж скоригувала їхні дії – однозначно. Забити швидкий м'яч команді Луческу не вдалося. Проте впало в око, що "Шахтар" і не намагався чимдуж наполягати на своєму. Основні свої зусилля гірники спрямували на позиційні атаки. З разючими передачами на фланги й миттєвим прискоренням.

Достоту швидко прояснилось, що оборонці, як, власне, й гравці інших амплуа приїжджої команди помітно поступаються шахтарям в швидкості. Причому як в командній, так і індивідуальній. Варто було Срні чи Ілсіньо включити зайві оберти, як опоненти залишалися за спинами. От лише із завершальною передачею якось не клеїлось. Та й супротивник все ще міг по ходу зустрічі латати проблемні місця наявними засобами.

У той же час варто зазначити, що гості не вирізнялися сором'язливістю чи боягузтвом. Вони вперто гнули свою лінію. Грали в свій футбол. Не завжди яскравий і переконливий, проте достатній для того, аби якомога довше трималася інтрига. Словом, таку команду голими руками не візьмеш.

Навряд чи можна говорити, що "Шахтар" не старався. Але й із себе гірники не вистрибували. Намагалися досягти бажаного академічністю, ритмічним натисканням на чужі больові точки, аніж завдяки якимось власним ігровим подвигам чи родзинкам. Так чи інакше, але часом здавалося, що "Шахтарю" чогось бракує.

Допомога прийшла звідти, звідки й не чекали. Фактично весь перший тайм підопічні Луческу провели в позиційних атаках, які так і не зуміли довести до пуття. А ось перша ж контратака виявилася для "помаранчево-чорних" успішною. Його, цей контрвипад, можна назвати показовим. Фернандиньо класно в центрі поля відібрав м'яча, не менш красиво зіграв Луїс Адріано на фланзі, а завершив ідилічну картину влучним ударом Мхітарян. На всіх трьох фазах цього дійства гості виявлялися повільнішими. Вони були такими за визначенням, до того ж втомилися.

Як не дивно, але м'яч у "роздягальню" суттєво не вплинув на настрій суперників. Ну, хіба що, гірники отримали такий необхідний запас міцності. Данці ж продовжували зустріч, немов рахунок все ще нічийний. Наче той занурений у себе флегматик, гравці "Нордшелланду" перебували на своїй хвилі. Вони не кинулися стрімголов відіграватися. Їхні оборонні редути все так же були чіткими, хоча й вразливими. Вони чекали на свій примарний шанс.

Зловити його "Нордшелланд" міг лише під час розіграшів стандартів. Одного разу доля майже посміхнулась нащадкам вікінгів, проте м'яч оминув не тільки П'ятова, а й дальній кут воріт.

Натомість "Шахтар" також не збирався форсувати події. А навіщо? Ситуація – під контролем, опонент – також. Завдяки все тим же позиційним атакам, довгим передачам на фланги та наступним швидкісним рейдам до карної зони господарі тероризували чужу оборону. Ці спроби були схожими на рівномірне розхитування хворого зуба. Тобто, було відчуття, що рано чи пізно, але мети буде досягнуто.

Власне, так і сталося. Як і в першому таймі, так і в другій частині матчу гостей у сенсі швидкісних дій не вистачило на весь змагальний відрізок. Чим ближче було до фінального свистка, тим помітнішим було, як "Нордшелланд" підсідає.

А зовсім сісти данському чемпіону знову "допомогла" разюча донецька контратака. На вістрі якої знову впевнено почувався Мхітарян.

Гірники могли досягти й більш комфортної переваги в рахунку, якби не збилися під завісу матчу на індивідуальні дії та перетягування "ковдри" на себе.

Проте й наявної переваги виявилося вдосталь для підсумкової перемоги. Перемоги, можливо, не надто яскравої і навіть буденної, проте такої необхідної в контексті подальшої турнірної боротьби.

Олександр Солнцев