Дівчинка побачила матір через 7 років після викрадення

Через довгих сім років безплідних пошуків міліція відібрала дівчинку у циган і стала розшукувати родичів. Мама дізналася фото дитини в телехроніці.

Але довелося доводити, що це її дочка. Безіменний і безокий плюшевий ведмідь у її хаті - єдине, що змогла згадати знайдена Оля після семи років поневірянь з чужими людьми, пише "Сегодня".

"Його особисто я пам'ятала. Так само, як я пам'ятала, що їхала у вагоні і там були цигани. Але саме того, що було вдома там - цього, я не пам'ятаю нічого", - розповідає Ольга Менжерес, знайдена дівчина.

"Приблизно з півроку (після зникнення дівчинки) у мене була повна прострація. Я не розуміла ні де я, ні що я. Я ночувала на вокзалі, я ходила в електричках, я буквально з цими бомжами чи не за руку віталася, тому що я все сподівалася, що її хтось із жебраків міг використовувати", - ділиться спогадами Тетяна Менжерес, мама Олі.

Папа дівчинки удару не витримав - запив. А мама повернулася до нормального життя заради двох старших дітей. На згадку про ті роки у Тетяни Євгенівни - колекція ляльок та дитячого одягу - жінка постійно купувала їх молодшій дочці, ніби вона ось-ось повернеться з канікул.

Олі в пам'ять про життя з жебрачкою, яка її викрала, залишилася мрія стати співачкою. Бабуся, яка відвезла дівчинку з київського вокзалу в Одесу, водила малу на уроки музики та акторської майстерності. Гроші на вчителів просили на вулиці.

"Я не пам'ятала, що було до того. Я не пам'ятала, що жила в селі, що в мене тут бабуся, батьки, я пам'ятала, що все своє життя я жила з нею (викрадачкою). У підвалі ми жили, ми туди приходили пізно вночі, а йшли рано вранці", - розповіла Оля.

Коли псевдобабуся почала розпускати руки, Оля втекла з циганами. Від них потрапила до міліції. На телебаченні і з'явилися ролики: допоможіть знайти. Так матір пізнала свою доньку.

Тетяна Євгенівна досі в боргах, тому що проводила дорогу ДНК-експертизу, наймала приватних детективів. Поки мама ходила по судах, Оля проходила в інтернаті рік за три - наздоганяла шкільну програму. Тепер у рідному селі Черевки опановує чи не найскладнішу науку - веде господарство. Адже навіть заварити чай для неї в новинку.