Втрати 2012: Україна попрощалася зі Ступкою, Вороніним та Пашко

2012-й рік був багатим на важливі, сенсаційні і навіть знаменні події. Але минаючий рік засмутив смертями багатьох відомих і талановитих людей. ТСН.ua пропонує згадати тих, для кого цей рік став останнім у житті.

Богдан Ступка

22 липня обірвалося життя легендарного українського актора театру і кіно Богдана Ступки. Він один місяць не дожив до свого 71-річчя.

Помер Ступка у столичній лікарні "Феофанія", де провів останні чотири місяці. За півтора роки до того актор переніс операцію, і останнім часом важко хворів.

Ступка знявся у більш ніж ста фільмах, в тому числі документальних та телевізійних. Першу ж славу йому принесла роль націоналіста Ореста Звонаря в драмі "Білий птах з чорною ознакою", що вийшла на екрани в 1971 році і одразу ж завоювала успіх у глядачів.

Останніми найбільш помітними ролями Ступки в кіно стала роль у фільмі "Тарас Бульба" і персонаж Григорія Шаманова в фільмі "Дім". Серед найбільш відомих театральних робіт Ступки – спектаклі "Король Лір", "Кар'єра Артура Уї", "Тев'є Тевель", "Річард III", "Дядя Ваня".

Дивіться ФОТО: До труни Богдана Ступки вишукувалася черга прихильників

Іван Білик

27 листопада зупинилося серце відомого письменника Івана Білика. Останні роки письменник багато хворів і майже нічого не бачив.

У творчому доробку Білика більше 10 романів. Найвідоміший — "Меч Арея" і "Похорон богів".

Відразу після видання обидві книги стали бестселерами. Втім, "Меч Арея" 1972 року заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників — із 65 тисяч накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції "Літературної України", позбавили права друкуватись, піддали цькуванню в пресі.

Після того книжка в СРСР поширювалася "з рук у руки", але була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великій Британії та інших країнах. На теперішній час витримала 15 перевидань (в тому числі 9 — за кордоном).

Білик розповідав, що під час написання книги щодня викурював по 40 цигарок і випивав термос кави.

Михайло Воронін

"Метр чоловічого костюму" Михайло Воронін помер, 14 квітня на 74 році життя. Український модельєр пішов з життя через онкозахворювання. Відомий дизайнер останній рік страждав цією недугою, але просив нікому не розповідати про свій страшний діагноз.

Корінний киянин Воронін почав шити з 14 років, а вже в 16 став кравцем чоловічого верхнього одягу. Михайло Львович навіть потрапив до Книги рекордів Гіннесса - за найбільший у світі смокінг. Вже в 20 років запатентував свій оригінальний метод пошиття чоловічого одягу без примірок, а взагалі він автор понад 35 винаходів у світі моди. Одним з останніх його бажань було створення лікувального одягу.

Одяг від Вороніна носили відомі політики, у тому числі президенти Леонід Кравчук і Віктор Ющенко, бізнесмени і артисти (актор Сильвестр Сталлоне, італійський тенор Алессандро Сафіна).

Дивіться ФОТО: У Києві попрощалися з генієм моди Михайлом Вороніним

Володимир Шевченко

Генеральний директор і художній керівник Національного цирку України Володимир Шевченко помер на 67 році життя 24 жовтня.

Шевченко народився в родині артистів цирку: його батьки були дресирувальниками. Закінчив Державне училище естрадно-циркового мистецтва в Москві за фахом "Артист цирку - гімнаст".

З 1970 по 1996 рік Шевченко був художнім керівником і директором Українського циркового колективу в системі "Союздержцирку". З 2000 року Шевченко був художнім керівником, а з 2007 року - генеральним директором - художнім керівником Національного цирку України.

За досягнення в галузі циркового мистецтва Шевченко був удостоєний почесних звань народного артиста України, Народного артиста СРСР. За проведені гастролі в НДР він був нагороджений Орденом Дружби НДР, медаллю ім. В.Дурова, "Срібною гілкою" (Італія), "Золотою медаллю Парижа", нагородою "Золотий орел" (Японія), "Золотою медаллю Міжнародної ліги артистів цирку вар'єте" (Париж). Гуру дресирування був кавалером орденів князя Ярослава Мудрого IV і V ступеня.

Ольга Нечитайло-Ріджок

Найбагатша жінка України Ольга Нечитайло-Ріджок пішла з життя 5 жовтня. Бізнес-вумен тривалий час намагалася вилікувати онкологічне захворювання.

Ольга Нечитайло-Ріджок народилася в 1954 році в Горлівці Донецької області. Закінчила Слов'янський педагогічний інститут.

У 1991 році створила мале приватне підприємства "Баядера", яке спеціалізувалося на продажі імпортних алкогольних напоїв, сигарет, шоколаду і жувальної гумки.

В останні роки Ольга Нечитайло-Ріджок постійно входила до рейтингу "ТОП-100 найбагатших українців" за версіями журналів "Кореспондент", "Фокус" та "Форбс".

У 2012 році "Фокус" оцінив статки "горілчаної королеви" в $ 362 мільйона, віддавши їй 45 місце в рейтингу, і перше місце серед всіх жінок.

Ірина Калинець

Українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, відомий громадський діяч, правозахисниця Ірина Калинець (Стасів) 31 липня померла на 72-му році життя.

Активний учасник дисидентського руху разом із чоловіком, поетом Ігорем Калинцем, влилася до кола українських "шістдесятників".

У січні 1972 року вона була заарештована і засуджена до 6 років таборів суворого режиму та 3 років заслання. Через півроку такий же вирок отримав її чоловік. Заслання відбувала разом з чоловіком у Читинській області.

Починаючи з 1987 року, Калинець брала найактивнішу участь у пробудженні українського культурного та громадського життя Львова, в русі за відродження УГКЦ, у створенні Товариства української мови, "Меморіалу", Народного руху України.

У 2000 році Калинець нагородили орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, і 2005 року – ІІ ступеня.

Ірина Калинець – автор збірок "Поезії", "Шлюб з полином", книжок для дітей "Лелека і Чорна Хмара", "Казки іграшкового телефону", історичного детективу "Вбивство тисячолітньої давності"; монографії "Студії над "Словом о полку Ігоревім", "Загадки хрещення України-Руси", наукової розвідки "Тарас Шевченко і св. Августин", численних публіцистичних статей.

Леонід Талалай

19 червня пішов з життя відомий український поет, лауреат Шевченківської премії Леонід Талалай. Квартири письменник не мав. жив на Жуковому острові у хижі. Він кілька разів намагався накласти руки на себе.

Народився Талалай народився 11 листопада 1941 року в селі Савинці Савинського району Харківської області. 1967 р. в Донецьку вийшла перша збірка його творів "Журавлиний леміш".

1971 року закінчив Літературний інститут імені Горького у Москві. З 1976-го жив у Києві, видав 11 поетичних книг.

За збірку "Вибране" 1993 року Талалай був удостоєний Державної премії України ім. Шевченка.

Борис Возницький

Життя Героя України Бориса Возницького обірвалося на 86-му році 23 травня на Львівщині. Директор Львівської картинної галереї, заслужений працівник культури України та Польщі Борис Григорович загинув в автокатастрофі.

Академіка Возницького називали "ангелом-охоронцем" українських музеїв та замків, пам'яток культури українського народу.

Якби не Возницький, Львівщина втратила би три унікальні замки - Олеський, Золочівський та Підгорецький.

За неповними підрахунками Возницький і його співробітники врятували близько 36 000 витворів мистецтва, серед яких гобелени, меблі, картини, вівтарі, мармурові і дерев'яні скульптури, предмети ужиткового мистецтва тощо. Рятівну діяльність Возницького нема з чим порівняти на теренах України кінця XX століття.

Завдяки Возницькому сучасникам стало відоме ім'я українського Мікеланджело — скульптора Йоана Георга Пінзеля, виставка якого нещодавно відкрилась у паризькому Луврі.

Музейники кажуть, що зі смертю Бориса Возницького закінчилася ціла епоха українського музейництва. Завдяки йому чимало творів мистецтва не перейшли у приватні колекції.

Володимир Поляченко

Народний депутат від Нашої України - Народної самооборони, Герой України Володимир Поляченко помер 20 квітня. Життя почесного президента холдингової компанії "Київміськбуд" обірвалось після тривалої хвороби на 74-му році життя.

Почесний громадянин Києва і Заслужений будівельник України у політику прийшов в 2002 році, коли уперше був обраний депутатом Київської міської поради.

У парламент попереднього скликання пройшов за списком блоку Наша Україна - Народна Самооборона під N32. Обіймав посаду першого заступника голови Комітету Верховної ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства й регіональної політики.

Син Володимира Поляченко Юрій – Заслужений лікар України, двічі міністр охорони здоров'я.

Микола Плав'юк

10 березня на 87 році життя помер голова Проводу Українських Націоналістів Микола Плав'юк – останній президент УНР у вигнанні.

Плав'юк народився в 1925 році на Прикарпатті. Ще в школі приєднався до Організації Українських націоналістів (ОУН). З 1946 року – в еміграції, спершу в Німеччині, потім у Канаді.

У 1988 році на сесії Державного Центру (ДЦ) УНР – легітимного продовжувача уряду Української Народної Республіки – Миколу Плав'юка було обрано п'ятим президентом УНР у вигнанні.

У березні 1992 року за його ініціативою уряд УНР вирішив припинити діяльність еміграційних інституцій УНР і передати повноваження ДЦ УНР владі незалежної України.

У серпні 1992 року Микола Плав'юк на чолі делегації ДЦ УНР під час урочистого засідання Верховної ради передав грамоту ДЦ УНР президентові України Леоніду Кравчуку із взаємоузгодженим формулюванням, що проголошена в 1991 році республіка Україна є правонаступницею Української Народної Республіки.

Атена Пашко

Вдова лідера Народного руху В'ячеслава Чорновола Атена Пашко відійшла у вічність 20 березня у віці 82 років.

Громадська діячка, поетеса, учасниця українського правозахисного руху, народилась 10 жовтня 1931 року в селі Пруси (тепер Бистриця) Дрогобицького району, що у Львівській області.

Народжена в патріотичній родині, вона вже у 7-му класі писала повстанські вірші, передавала їх УПА (на кілька з них було створено пісні), у 12-річному віці носила секретні матеріали з рідного села до сусіднього Бикова.

У 60-х роках переїхала у Львів і активно спілкувалась з середовищем шістдесятників. За свої виступи на захист репресованих діячів української культури неодноразово зазнавала утисків. Друк творів Пашко був заборонений. Поетеса пережила обшуки, звільнення з роботи й ув'язнення 1969-1972 рр. Брала участь у виданні підпільного журналу "Український вісник".

Після трагічної загибелі В'ячеслава Чорновола 25 березня 1999 року в автокатастрофі, слідство за якою досі не завершилося, Атена Пашко продовжила його політичну місію, її навіть називали берегинею Народного Руху.

Серед її творчого доробку поетичні збірки "На перехрестях" (Мюнхен, 1989 р.), "На вістрі свічки" (Балтимор-Торонто, 1991 р.), "Лезо моєї стежки" (Київ, 2007 р.). З 1991 року Атена Пашко очолювала Союз Українок.

Андрій Бенкендорф

Один з найвидатніших українських кінорежисерів Андрій Бенкендорф пішов із життя 24 лютого цього року.

Бенкендорф був режисером-постановником багатьох художніх фільмів, зокрема "Поїздка через місто", "Капель", "Добрі наміри", "Робота над помилками", "Балаган", "Снайпер", "Кілька любовних історій", "Хіппініада або материк кохання" тощо.

Також він виступав режисером-постановником телевізійних серіалів "Бандитський Петербург-4. Арештант", "Бандитський Петербург-5. Опер", "Бандитський Петербург-6. Журналіст", "Мара Святого Патріка", "Європейський конвой" та "Банкірші".

Його син Єгор Андрійович Бенкендорф також відомий кінорежисер, сценарист, продюсер. З 17 березня 2010 р. - генеральний директор "Першого національного" каналу.