Все більше українських дітей ходять до незвичних шкіл без оцінок і примусу

В Україні все більше шкіл з альтернативними програмами навчання. У них немає оцінок, розкладу уроків і обов'язкових предметів, натомість вітаються творчість і прагнення самостійно керувати своїм життям, пише "Фокус".

За інформацією видання, за останні п'ять років кількість шкіл, які застосовують нестандартні підходи, подвоїлася і склала 2000. Це вже 10% від загального числа середніх навчальних закладів у країні.

Найпопулярніші в Україні авторські системи навчання - Вальдорфа, "Росток", Ельконіна-Давидова та Монтессорі. За словами заступника директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Тамари Пушкарьової, учні, що випробували на собі ці програми, демонструють кращий рівень підготовки, ніж їх однолітки зі звичайних шкіл, і значно раніше досягають емоційної та психологічної зрілості.

Читайте також: Мрію Горлівки про школу майбутнього втілили темношкірі студенти-чорнороби

У школі-парку, створеній за системою російського педагога Милослава Балабана, вибір школяра, що йому вивчати і як, обмежується маршрутним листком з переліком предметів. На початку кожного тижня учень бере на себе зобов'язання виконати певну кількість завдань, і поки він з ними не впорається, до нових його не допустять. Вчителі нічого не диктують, а лише контролюють правильність виконання завдань і в разі необхідності виправляють учня. Замість класів тут вікові групи: від 6 до 9 і від 10 до 16 років. Всі питання шкільного життя вирішуються на загальному зібранні, де голос дитини є рівним голосу дорослого. Із вчителями дитина спілкується на "ти" і по імені.

Тільки за останні роки в Україні створили три школи-парку. Оскільки система ще не схвалена Міносвіти, учні школи-парку офіційно закріплені за звичайними школами як екстерни. У кінці навчального року вони здають держіспити. Це необхідно для того, щоб отримати атестат державного зразка.

На відміну від балабановских, вальдорфські школи визнані Міністерством освіти. В Україні чотири таких заклади - у Києві, Одесі, Дніпропетровську та Кривому Розі. Експериментальні класи з вальдорфською системою є в багатьох школах країни.

За словами викладачів, програма тут спрямована не тільки на навчання, але й на виховання в дітях індивідуальності. Замість уроків - так звані "епохи". Щомісяця визначається домінуючий предмет, який протягом усього терміну вивчають у інтенсивному режимі.

В Україні є і своя авторська програма "Росток". Вона створена 15 років тому, але особливу популярність здобула останнім часом. "Щорічно відкривається до п'яти нових класів", - говорить її автор Пушкарьова. Шкіл з такими класами вже більше двохсот. Їх специфіка в тому, що вчителі не стільки дають учням нові знання, скільки навчають їх видобувати, привчаючи дітей до пошуку нестандартних рішень завдань.

Як зазначає видання, в порівнянні зі звичайними школярами, у дітей, що навчаються за альтернативними системами, на 20% вище успіхи.

У той же час, за словами психологів, віддаючи дитину в альтернативну школу, потрібно враховувати її характер, темперамент і здібності. Зокрема, дитині-флегматику може не сподобатися в альтернативній школі з високим темпом навантажень.

"Творчий підхід і гонитва за лідерськими якостями привчають дітей до самостійності, але більш відповідальними вони не стають", - зазначає психолог-педагог, консультант центру розвитку дитини "Спраут" Катерина Істоміна.