Love reloaded

Ви ніколи не замислювалися про те, скільки потрібно часу, що б перейти від одних стосунків до інших? З мого досвіду можу відзначити, що все залежить від того, як закінчилися попередні.

Один мій знайомий проходив аж чотири дні з розбитим серцем, доки знову не закохався. Сказав, що цього разу все насправді серйозно. Не маю я віри такому експрес-коханню: і не тому, що він закохався, власне, в мене, а тому, що не вірю, що можна за такий маленький проміжок часу очистити свій мозок та серце від почуттів та зализати рани... Щось тут не складається, якесь з цих почуттів несправжнє: перше чи останнє.

Тобто або ти обманював себе у перших стосунках, або робиш це зараз. Ти не комп'ютер, ти не можеш отак взяти та перезавантажити власну систему кохання.

Є таке влучне російське слово "любвиобильность" - воно буцімто наділяє людину підвищеною здатністю любити. Але насправді це придатність зовсім не до кохання, а скоріш до його імітації... На ділі кохання передбачає досить серйозний струс для організму. Це як хвороба, хай навіть приємна, але її перебіг лягає тягарем на організм. І після кохання організму потрібно відпочити, видужати, очуняти, набратися сил, аби знову повноцінно захворіти.

А якщо ви одразу ж після однієї хвороби захворіли на іншу, то нічого доброго з цього не вийде: буде важко впоратися з наслідками старої недуги, до якої додадуться нові симптоми. Тобто ви не зможете отримати 100-відсотковий кайф від вашого нового діагнозу. Вибачайте за термінологію, здається, свого часу я передивилася "Доктора Хауса". Отже, перед тим, як перезавантажити комп'ютер, треба вбити вірус попереднього кохання... а на це піде час і зусилля.

Скільки? Кожен має власну здатність долати хвороби та імунітет. Хтось може це зробити за чотири дні, хтось б'ється з примарою колишнього кохання роками... Чіткої формули немає: психологи кажуть, що на "любовне похмілля" можна сміливо планувати половину того часу, протягом якого це кохання тривало (тут ми говоримо про справжнє почуття: підмутки та шашні до рахунку не беруться). Тобто, якщо ви були закохані два роки, то після цього до тями приходитимете протягом цілого року - мінімум.

Я кілька разів порушувала правило "часу на одужання": кохання може прийти ще до того, як спливе відведений для відновлення душі та тіла період. Все було добре, проте через виснаження і залишки "наболілого" нам обом не вистачило відчайдушності почуттів, нам двом забракло віри, бажання та сил на нові стосунки... Тому моє останнє кохання перетворилося на взаємний лікувальний процес від попереднього.

Попри це, невчасне кохання виявилося вкрай важливим для обох: воно посприяло та прискорило наше одужання, повернуло нам віру в те, що все може бути добре, хай не зараз, не цього разу, але в майбутньому точно. Завдяки цим стосункам наші шанси "захворіти на справжню хворобу" значно підвищились.