В погоні за лічильником

Кличко обіцяв "автоматичне" встановлення теплових лічильників на будинки - от тільки на практиці виявилось все не так, як анонсував мер. М'яко кажучи.

© УНІАН

З 1 травня централізоване теплопостачання для українців подорожчало – на 70%! Які суми будуть у платіжках за тепло, що прийдуть у жовтні, навіть і уявляти не намагаюсь. Чи, швидше, боюся.

Тому завдання максимум до початку опалювального сезону – поставити на будинок тепловий лічильник. Тим більше, що таке розпорядження дав мер Кличко, ну а сусіди – мені. Чому мешканці будинку довірили цю "честь" (а правду сказати – величезний головний біль) саме мені, це окрема, доволі сумна і нервова історія. Але про те іншим разом. Зараз – все ж таки про лічильник.

Так от, система опалення у нашому будинку – ще радянських часів – вертикальна. А це означає, що поквартирні прилади обліку встановити неможливо. Лічильник можна встановити лише на увесь будинок. За словами Кличка, у будинках з лічильниками використання теплової енергії на 25-30% менше, відповідно, на стільки ж меншою є сплата за тепло для його мешканців.

Обійти з папірцями мені доведеться щонайменше дві сотні квартир.

Як вже згадувалося, мер наказав встановити теплові лічильники на кожному житловому будинку до опалювального сезону. Мені стало цікаво, коли ж нам очікувати на це "щастя", і я зателефонувала до кол-центру столичної адміністрації. Тамтешній фахівець ошелешив відповіддю: виявляється, щоб поставили лічильник, потрібно написати заяву у двох екземплярах – одну для ЖЕКу, другу для районної адміністрації. Але найголовніше – під ними мають підписатися щонайменше 90% мешканців. У моїй 10-поверхівці, наприклад, п'ять під'їздів. Тож обійти з папірцями мені доведеться щонайменше дві сотні квартир.

Щоби двічі не робити одну й ту ж роботу, за консультацією – як правильно написати заяву на встановлення лічильник тепла – я звернулася в ЖЕК. Там мене відправили до головного інженера. Він, між нами дівчатами, розказав, що до нашого будинку черга на встановлення теплового лічильника дійде аж у наступному році. Однак якщо ми дуже хочемо його цьогоріч, то заявами слід закидати районну адміністрацію.

Пішла я до райадміністрації. Там мене відправили до керуючої компанії з обслуговування житлового фонду. Далі направили до їхнього головного інженера, який то щойно вийшов, то ще не зайшов, то уже пішов, зрештою – "телефонуйте завтра".

З розпачу телефоную у "Київнерего" - саме ця компанія опалює наш будинок. Там запевнили, що лічильники на тепло ставлять лише на ті будинки, за які попросив ЖЕК, а за наш будинок – не просили. Тому з усіма питаннями у ЖЕК. Куди мене відправить ця контора, я вже знаю.

Єдиний, хто ще нікуди мене не відправив, так це головний інженер керуючої компанії – та й то, тільки тому, що десь ходив. Не пам'ятаю, з якої спроби я таки зловила його на робочому місці, але це все ж вдалося.

Він повідомив мені невтішну новину – за його словами, у Києві потрібно встановити 4 тисячі лічильників тепла. З міського бюджету фінансується встановлення лишень тисячі. Де їх встановлять – уже розписано. Мого будинку у списках немає. Решту лічильників ставить "Київенерго". Там поки розписали встановлення лишень третини від необхідного. Щоби мій будинок хоч у якісь списки втовпився, радить інженер, слід писати заяву. Уже в їхню контору із проханням "першочергового встановлення лічильника теплової енергії". Збирати підписи з усіх мешканців – не потрібно.

Заяву написала. Віднесла. Її зареєстрували і сказали, що тепер за нашим будинком закріпиться відповідальний, який буде вибивати для нього лічильник. Щоби він робив це активніше, мені слід частіше телефонувати і дізнаватися, як там ситуація.

Телефоную. Набридаю. Чекаю. Згадую слова мера – що нікуди бігати не слід, що заяви писати не треба, що лічильник поставлять автоматично.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook и стежте за оновленнями розділу!

Поділитись: