Іще сто грам замовлю

Навряд чи сьогодні, за часу трохи іншого "поетичного" асортименту, Позаяка зрозуміє більшість білялітературного люду.

Іще сто грам замовлю

…Іноді нашим поетам вдаються непогані романтично-байронічні жести. Наприклад, з вислугою років не піти в бізнес чи політику, добре розуміючи, чим зобов'язана тобі теперішня літературна парость. Або не горнутися аж так занадто у лахміття слави, оскільки справжній Байрон – це той, хто, скинувши обважнілого плаща, не озираючись, шкутильгає з-під софітів до свого портвейну і призабутих усіма віршів. Навіть якщо кожен з них був шедевром.

Сьогоднішнє пафосне перевидання "Шедеврів" Юрка Позаяка (Лисенка) вже не нагадує їхню появу в тілі колективної збірки гурту "Пропала грамота" у 1997-му році. І не тому, що тоді вона сусідувала у гуртожитських тумбочках із ксерокопіями "Тропіка Раку" і "Москвою-Пєтушками". Крім того, таке вульгарне сусідство не відлякувало автора, якого життя повсякчас ставило в інакший контекст. Попри те, що левина частка Позаякових віршів з обов'язковим циклом "Алкохоку" сприймається, як жартівлива творчість, а самого його називали порнографом і ренегатом від поезії, проте, закриваючи очі на побутове п'янство, автору все ж таки дозволили стати кандидатом наук. А пізніше – ще й пописати вірші у посольстві Сербії та Хорватії.

Ну то й що, спитаєте ви. І поет вам звично відповість: "Учора я надравсь. / Сьогодні в дупу п'яний – / А може, це любов?" Або, оце, більш відсторонене від будь-яких недоречних питань про кількість спожитого кохання під час чуми: "Ах, як співає пташка, / Ах, як вона співає! / Іще сто грам замовлю".

Утім, навряд чи сьогодні, за часу трохи іншого "поетичного" асортименту, Позаяка зрозуміє більшість білялітературного люду. Здається, часи відвертого декадентського байдикування в поезії, й хизування філологічною мускулатурою давно проминули, і пророчими виявились його власні слова: "Вам не пізнать щемке те щастя / Уже ніколи і ніде, / Коли у тихий вечір пляшка / По колу п'яних друзів йде".

Утім, вірші цього автора таки встигли побувати підпільною лектурою серед невизнаних алкогольних геніїв нашого письменства – до того моменту, коли їх стали видавати як треба: з коментарями і передмовами.

Пов’язані теми

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie