"Битва за Землю": посередній фільм, з посереднім усім

Кіно з хорошим фінальним твістом, але геть розваленим сюжетом. В кінцевому результаті сама ідея виявляється непоганою, але шлях, який треба пройти до цього результату, довгий, заплутаний, нудний і, мабуть, не вартий того.

Починається все з подій майже десятирічної давності, у Чикаго, коли інопланетяни прибули на нашу планету. Після чого закадровий голос люб’язно розповідає нам всю експозицію: "зелені чоловічки" вирішили залишитись жити в нас, силоміць захопили владу та стали "законодавцями". Так їх сам фільм і називає.

Прикриваючись встановленням ладу, прибульці починають викачувати енергетичні ресурси Землі для своїх потреб. Емм.. долати мільйони світлових років, щоб вкрасти наше вугілля і нафту? Уявляю собі картину, як "законодавці" лопатами закидають вугілля у піч свого зорельоту. Таких проблем з логікою цілий вагон, але окей, можливо, прибульцям це все справді потрібно. А що ж люди? Внаслідок політики "законодавців" розрив між бідними і багатими тільки зростає, Інтернет та інші засоби зв’язку недоступні.

Одні люди пішли шляхом колабораціонізму, другі просто прийняли це як даність, а треті, для боротьби із новою владою, організували підпільну мережу — "Фенікс". Борються вони шляхом проведення терористичних актів, здійснюючи періодичні атаки на "законодавців". Поліція намагається знайти винуватців і це копам наче вдається. Довкола цих подій і починає крутитись фільм. А закрутився він ой як зле.

В дусі шпигунських та детективних романів фільм хоче обдурити нас, відвести увагу від справді важливих подій. І знаєте, йому добре вдається, але це не позитивний бік стрічки. Для відвертання уваги упродовж усього хронометражу розкидані загадки, знаки, діалоги, які нам треба зібрати в якусь цільну картину і побачити, що ж мав на увазі режисер. Але воно не клеїться. Нам просто показують якісь сцени, зазвичай взагалі непов’язані між собою.

В дусі шпигунських та детективних романів фільм хоче обдурити нас, відвести увагу від справді важливих подій

Це як день з життя головних героїв: вони ходять, щось роблять, готуються до чогось, а що нам робити з побаченим — невідомо. Відсутній контекст, деталі, от воно й виходить, що сидиш дивишся невідомо що. З екшн-сценами теж негусто. Тільки-но починається щось справді цікаве і напруженість зростає, раптово весь рух йде на спад і його перебивають черговою незрозумілою і нудною сценою.

Через таку загальну незрозумілість страждає не тільки сюжет, а й персонажі. Вони геть ніякі, чужі глядачу. Єдиний, хто виділяється у фільмі, це Джон Гудман, у ролі детектива Міллера. Він як мінімум органічно виглядає на своєму місці, та непогано відіграє такого собі мутного копа-колабораціоніста.

Самі інопланетяни не грають великої ролі у фільмі. То вони прилітають до нас і людство оголошує повну капітуляцію, то їх практично голими руками можна вбити. Заміни "законодавців" на таких же авторитарних правителів людей, нічого б не змінилось. А може й виглядало б правдоподібніше. Сюжетну частину фільм провалив. Кінцівка в стилі Дена Брауна хоч і розставляє багато речей на свої місця, але викликає багато нових запитань.

Візуальна частина теж не витягує. Проглядається задум режисера подати все живо, в стилі "Району номер 9", а закінчується тряскою через знімання з рук (типу для динаміки) і планами з камер спостереження. На додачу все змонтовано в жовто-зелених тонах, наче хтось ввімкнув "нічний режим" на телефоні. З візуальних переваг хочу відзначити оригінально зроблених прибульців. Тут відповідальні за графіку показали себе з сильного боку. Інопланетна раса виглядає моторошно і загрозливо. Але найкраще — їхня мова. Таке собі скреготіння і клацання як у фільмах "Хижак" або "Прибуття". Ми навіть деякі емоції можемо уловити та зрозуміти.

Та й музичний супровід загалом хочеться похвалити. Там, де сюжету вдається хоч трохи нагнати драму, музика тільки підсилює цей ефект і робить добру половину роботи за оператора і сценариста. Повільно і непомітно починає зростати напруженість, поки в один момент ти не помічаєш, як нахилився вперед в очікуванні, як прискорено почало стукати серце, а герой перебуває просто у вирі подій. Це, мабуть, і є головним плюсом стрічки "Битва за Землю".

Потенційно хороша ідея про підпільну боротьбу проти авторитарного правління прибульців потонула у безладі цього фільму. Нас з такою силою хочуть відволікти, що ми відволікаємось і справді нічого не розуміємо і не пам’ятаємо.

Дистриб’ютор ще більше збиває нас з пантелику своїми перекладами. Captive State — оригінальна назва, що можна перекласти як "Захоплена держава", не те щоб рятує ситуацію, але, як мінімум, не змушує весь фільм марно чекати на якусь битву за Землю. Її там немає від слова "зовсім".

Маємо дуже посередній фільм, з посереднім усім: сценарієм, акторською грою, зніманням і так далі. Не раджу йти до кінотеатру на "Битву за Землю", хлопець на сусідньому кріслі взагалі заснув посеред фільму. "Нічний режим" в купі з "цікавим" сюжетом виконали свою роботу на "відмінно".