Про перший штраф у нетверезому вигляді, Першу світову війну, перший запуск балістичної ракети, прорив Берлінської стіни і про останнього страченого на гільйотині. Але і це далеко не все...
У 1839 році у Москві відбулася урочисте закладення Храму Христа Спасителя на згадку про перемогу у вітчизняній війні 1812 році.
В 1894 –му в Лондоні оштрафований перший водій за водіння автомобіля в нетверезому вигляді - таксист Джордж Сміт. Не впоравшись із керуванням, він в'їхав у двері будинку. Штраф склав 1 фунт стерлінгів.
У 1918-му журналіст та історик Чарльз Репінгтон перший назвав поточну війну "Першою світовою".
10 вересня 1960 року на Білому морі з підводного човна Б-67 виконано перший в СРСР прицільний успішний пуск балістичної ракети Р-21 з-під води.
Цього ж року на XVII літніх Олімпійських іграх у Римі сенсаційну перемогу в марафонському бігу здобув нікому не відомий ефіопський бігун Абебе Бікіла, який змагався босоніж.
1977-го року туніський іммігрант Хаміда Джандубі, засуджений як убивця, став останнім страченим на гільйотині злочинцем у Франції. Через чотири роки гільйотина як знаряддя страти буде заборонена.
У 1989 році Угорщина відкрила свої західні кордони для біженців зі Східної Німеччини, що означало перший прорив "Берлінської стіни".
Понад 28 років була укріпленою частиною внутрішньонімецького кордону, із 13 серпня 1961-го і по 9 листопада 1989 року відокремлювала Західний Берлін від Східного, та навколишніх районів НДР. Мур був одним із найвідоміших символів Холодної війни та поділу Німеччини. При спробі перетнути кордон у напрямку Західного Берліну було вбито багато людей.
Сьогодні народилися:
У 1638 році Марія Терезія, дочка короля Іспанії Філіпа IV, жінка французького короля-"сонця" Людовика XIV. Вийшла за заміж за умовами Піренейського миру, що припинив франко-іспанську війну, що тривала 24! роки.
У 1894-му народився Олександр Довженко, український кінорежисер, письменник, кінодраматург, художник. Класик світового кінематографу.
Перший серйозний успіх прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму "Звенигора". Фактично, Довженко ще у Харкові мав сценарій до цього фільму. Ідея належала Юркові Юртику (Тютюннику), який у співавторстві з Майком Йогансеном і написав сценарій фільма-легенди про скарб, закопаний гайдамаками в надрах гори.
Наступним фільмом Довженка став "Арсенал". Це приниження й засудження визвольних змагань українського народу після розпаду царської імперії. Далі - фільм "Земля" та інші.
Останні роки життя Довженко буде перебувати ніби у «вавилонському полоні» — він зняв лише один повнометражний художній фільм "Мічурін" за власною п’єсою «Життя в цвіту», та й той на замовлення Сталіна.