Тиха революція: чому Янукович масово перетрушує кадри
За два роки з 28 членів Кабміну Азарова залишилося лише 8. Змінилися очільники НБУ, СБУ, Податкової, Генпрокуратури. З яких причин продовжують летіти чиновницькі голови і сьогодні - ТСН.ua дізнавався у експертів.
Підпишіться на нас в Google
Від первинного складу уряду Азарова до сьогодні усиділи в кріслах лише восьмеро / © AFP
25 лютого виповниться два роки з моменту, коли Віктор Янукович вступив у президентські права.
За цей час він, користуючись новими, збільшеними президентськими повноваженнями зразка 1996 року, на дві третини оновив первинний склад Кабміну, замінив призначених ним керівників багатьох інших ключових відомств. Відмінна риса кадрових змін нової влади – відсутність скандалів, які б супроводжували відставки. Жодних витоків інформації, жодних голосних прес-конференцій ображених екс-чиновників. Що являла собою "тиха" кадрова революція та яку мету переслідувала, дізнавався ТСН.ua
Вижили найсильніші
Кабмін за ці два роки пережив, ймовірно, найбільший кадровий струс за усі роки незалежності.
11 березня 2010 року новобраний уряд на чолі з прем'єр-міністром України Миколою Азаровим склав присягу в парламенті. Утім з тодішніх 28 міністрів і віце-прем'єрів до сьогодні утрималися у своїх кріслах лише 9. Перші звільнення відбулися вже за 4 місяці після призначення. У липні позбулися посад вiце-прем'єр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко та міністр довкілля Віктор Бойко. Майже одночасно з ними пішов у відставку і міністр МНС Нестор Шуфрич.
Із поверненням до Конституції 1996 року у жовтні 2010 року права призначати і звільняти міністрів набув президент, чим він невдовзі і скористався. Спочатку він позбувся двох з п'яти віце-прем'єрів – Володимира Сівковича і Віктора Слаути - аби привести склад Кабміну у відповідність із новими-старими нормами Конституції. У рамках оголошеної адміністративної реформи у грудні президент здійснив значну перебудову уряду – скоротив кількість міністерств з 20 до 16, звільнив 15 міністрів, 10 з яких перепризначив на перейменовані посади.
У індивідуальному порядку змінювалися міністри охорони здоров'я – за ці два роки МОЗ побачило чотирьох керівників – Зиновій Митник, Ілля Ємець, Олександр Аніщенко, а вже в цьому році міністерство очолила екс-секретар РНБОУ Раїса Богатирьова.
Це останнє засідання Кабміну у 2011 році. За місяць двоє з цих чотирьох урядовців позбавляться посад
А наприкінці 2011 – на початку 2012 року Кабміном прокотилася нова хвиля звільнень – позбулися посад міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, голова Мінфіну Федір Ярошенко, міністр оборони Михайло Єжель, та перший віце-прем'єр Андрій Клюєв.
Відбулися заміни голів ключових відомств, зокрема, ГПУ – з Олександра Медведька на Віктора Пшонку, СБУ – з Валерія Хорошковського на Ігоря Калініна, НБУ – з Володимира Стельмаха на Сергія Арбузова, начальники Податкової змінювалися взагалі чотири рази.
Нерівноцінний обмін
Звільнених цінних кадрів, як правило, прилаштовували на якісь "теплі", але менш престижні місця. Приміром, екс-віце-прем'єр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко очолив агенство з інновацій. Михайло Бродський, після розформування очолюваного ним Держкомпідприємництва, отримав посаду урядового уповноваженого з аналогічними функціями, але меншим впливом. Колишній перший віце-прем'єр Андрій Клюєв очолив РНБОУ – структуру, бюджет якої, як підмітив журналіст УП, менше вартості його приватного літака. Екс-генпрокурор Олександр Медведько, екс-міністр МНС Нестор Шуфрич, так екс-віце-прем'єр з силових питань Володимир Сивкович пішли у заступники секретаря СНБОУ. Заступник голови Адміністрації президента Анна Герман – і та внаслідок кадрової революції стала просто радником гаранта.
Нестор Шуфрич після звільнення з посади "надзвичайного" міністра зник з очей журналістів і уникав інтерв'ю
Підвищенням можна вважати хіба що стрибок Анатолія Могильова з поста міністра МВС на посаду спікера Криму, перехід екс-голови СБУ Валерія Хорошковського на "найгрошовитішу" в країні посаду голови Мінфіну та призначення екс-міністра економіки Василя Цушка на посаду голови Антимонопольного комітету. Щоправда, із цим призначенням він взагалі зник зі стрічок новин.
Утім, ті, кого такий обмін не влаштував, все одно сидять мовчки.
Принципи зміни кадрів
Ми запитали у експертів, за якими принципами, на їхню думку, відбувалися кадрові зміни.
"Як на мене, робиться спроба поступового, м'якого (може навіть занадто м'якого) віддалення людей, які володіють великими ресурсами, перш за все, матеріальними, від прийняття ключових державних рішень", - вважає політолог Дмитро Видрін, який працював радником в усіх президентів, у тому числі – у Віктора Януковича.
На думку політолога, президент робив спробу показати олігархам їхнє місце, щоправда, про оголошення відкритої війни багатіям не йшлося.
"Діяв такий принцип: люди, які у свій час заробили на довірі суспільства надто великі активи, мають направляти ці активи на суспільне благо. Найяскравіший приклад – переведення сильного менеджера і багатої людини Андрія Клюєва з посади першого віце-прем'єра на посаду голови РНБОУ. Це якраз та посада, з якої доведеться або піти з ганьбою за півроку, або ж закачати неміряні особисті ресурси (адже у держави грошей немає) на відновлення кадрового, інформаційного потенціалу цього органу", - вважає Видрін.
Перепризначення іншої "багатої людини", Валерія Хорошковського, на думку Видріна, відбулося за тією самою логікою: на посаді голови Мінфіну значно простіше контролювати поєднання суспільних активів з особистими, ніж на посаді голови надто закритої спецслужби.
За Версією Видріна, Хорошковського перевели СБУ до Кабміну, аби було простіше контролювати його активи / © Прес-служба Кабінету міністрів
"Найперше, чим користувався президент у кадрових рішеннях – це збереження балансу сил, - вважає заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. - Перемогу на виборах робили одні, фінансували інші, а забезпечувати другий термін будуть треті люди. Саме з цим пов'язані ті чи інші, іноді не дуже логічні кадрові зміни".
На думку Голобуцького, перший уряд був сформований за принципом вдячності тим, хто допоміг йому перемогти на виборах. Потім президент намагався тримати баланс між усіма, наслідуючи приклад Леоніда Кучми. А вже за результатом парламентських виборів може бути проведена нова кадрова ревізія, вважає експерт. Не виключає він, що у 2015 році, безпосередньо перед виборами, ще більше підсилиться вплив найбільш надійної групи під умовною назвою "сім'я". Не дарма, за його словами, зараз ходять чутки про те, що наступником Миколи Азарова на посаді прем'єра стане нинішній голова НБУ Сергій Арбузов, наближений до родини президента.
Віктор Янукович не зупиниться на останніх кадрових рокіровках, вважають експерти
"За результатом парламентських виборів буде зроблено висновок: хто стане нашим Ходорковським, а хто буде брати участь у подальших розкладах, готувати вибори", - зазначає Голобуцький.
"Логіка всіх цих кадрових призначень основана на тому, аби сконцентрувати усю владу у руках президента. Перетворити режим "колективної олігархії" на режим, заснований на особистій владі", - вважає інший експерт, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
На його думку, групи впливу сьогодні значно зменшили свій вплив, президент дав зрозуміти, що від звільнення не застрахований ніхто. Карасьов вважає, що якщо у 2010 році чиновників призначали за принципом вдячності, то зараз – за принципом особистої відданості та близькістю до родини.
"Доля Юлії Тимошенко може стати долею будь-кого з них, якщо вони почнуть відкрито боротися за збереження їхніх позицій", - зазначив Карасьов.
За словами Дмитра Видріна, проведені кадрові ротації – не останні.
"Я працював з усіма президентами. Кожен рік у них відбувається накопичення якоїсь втоми, роздратування по відношенню до оточення. Керівник завжди чекає більше від своїх підлеглих, ніж вони можуть дати. У Януковича вже пару разів виникало таке розчарування, і може виникнути знову. Тож, на мою думку зміна складу Кабміна та звільнення інших чиновників може бути перманентним. Я не думаю, що Янукович зупиниться на якомусь кадровому пасьянсі", - вважає Дмитро Видрін.