Мати мучителя Оксани Макар запевняє, що син не різав вени
За словами Лариси Погосян, Краснощок погрожував вбити її сина, якщо він не допоможе приховати сліди злочину.
Погосян боявся розправи від Краснощока
Перерва в судовому засіданні "у справі Оксани Макар" дала можливість журналістам миколаївської інтернет-газети Mukola.net поспілкуватися з матір'ю одного з обвинувачених Ларисою Погосян. Жінка прагне тільки до того, щоб судовий розгляд проходив максимально об'єктивно, і оперує фактами.
Про Артема вона розповідає спокійно, без зайвих емоцій, але відчувається, що це спокій дається їй нелегко. Зі своїм сином в останній раз розмовляла 10 березня, п'ять місяців тому, і вона до сих пір непохитно впевнена в його непричетності до зґвалтування і спробі вбивства Оксани Макар. "Характер у нього спокійний, стриманий, з людьми чемний, ввічливий. Та що казати: ось лист від його колег по цеху НВКГ "Зоря-Машпроект", де він з 2010 року працював слюсарем-складальником", - розповідає вона, тим самим спростовуючи "мажорство" сина, в яке увірував народ.
Читайте також: Справа Оксани Макар: що сталося насправді і яким може бути фінал
"Артем вчився в НУК ім. Макарова на факультеті "Суднові енергоустановки", але в 2008 році йому довелося залишити навчання через важку хворобу батька, Віталія Едмондовича, який маючи російське громадянство, закінчивши Московський автомеханічний технікум, все життя провів в нафторозвідувальних експедиціях . До речі, ніяких "вірменських коренів" у нас немає: прізвище Погосян дісталася чоловіку від його вітчима".
Жінка розповіла, що колишні співробітники сина надіслали лист, в якому просили передати йому привіт і цікавилися його здоров'ям: "Артем, незважаючи на свої 22 роки, гіпертонік і знаходиться під кардіологічним контролем. Вони запитували, чим можуть допомогти, і висловлювали впевненість у його невинності. У колективі його люблять, він часто носив колегам книжки (Лариса працює в бібліотеці)".
На питання журналіста, як же могла статися така трагедія, Лариса відповідає, що для неї це був шок: "9 березня він прибрав квартиру і попросився погуляти, я відпустила. Наступного дня ми повинні були з родичами вшанувати сороковини: чоловік помер 31 січня у Воркуті, Артем в останній раз побачив батька тільки на похоронах. Він дуже переживав: ночами сидів за комп'ютером, розглядав фотографії батька і плакав".
У компанії Краснощока і Присяжнюка жінка сина раніше ніколи не бачила: "Всіх його друзів я знаю. Хіба що того, який працював барменом в горезвісній "Рибці". Син із ним останні місяці півтора спілкувався, говорив, що разом лікувалися в кардіологічному санаторії. Артем повернувся в ніч з 9 на 10 березня якийсь переляканий, скуйовджений, нічого мені не сказав. Наступного дня ми з ним посварилися: він не хотів спускатися у двір викинути сміття, боявся вийти з дому. Тільки потім це стало зрозуміло. До 14 години мали прийти родичі, але о 13.30 прийшли за Артемом. Він дав свідчення в міліції, і його відпустили на підписку. Прийшов додому, розповів, як все було. Присягався, що не мав з Оксаною Макар ніякого статевого контакту. Власне, це показала і експертиза - жодних слідів сперми Погосяна, що й було оголошено при зачитуванні обвинувального висновку. Чому тоді з Артема в ході судового слідства не було знято звинувачення в зґвалтуванні? Що стосується співучасті ... Він повірив у те, що людина, яка задушила дівчину (Краснощок ), може вбити і його, якщо він не допоможе йому приховати сліди злочину. Той йому погрожував. Артем говорив, що він і Максим при задушенні не були присутні: сиділи на кухні".
На питання про те, чи мав місце факт, який озвучили представники потерпілої, що нібито після того, як всі троє повернулися в квартиру Присяжнюка, Артем порізав собі руку і сказав, що всі вони тепер - брати по крові, Лариса Погосян відповіла, що ніяких порізів на руках сина не бачила: "При мені його оглядали в міліції: ні порізів, ні подряпин".
Також жінка додала, що Артем віддавав перевагу пиву: "Та й то не літрами. А в той вечір, я думаю, він просто вирішив вряди-годи напитися: я вже говорила - наступного дня було 40 днів зі смерті батька, а він його дуже любив".