Українці згадали всі жахи Голодомору
Ті, кому судилося пережити трагедію, розповіли про моторошні випадки з минулого.
Підпишіться на нас в Google
Українці згадали померлих від голоду предків
День пам'яті жертв Голодомору країна вшанувала молитвами, меморіальними акціями та спогадами. Жалобні заходи пройшли в усіх містах України, а також за кордоном, ідеться в сюжеті ТСН.
Людмила Руденко на акції вшанування жертв згадувала біль своєї матері, яка Голодомор зустріла ще дитиною.
"Прийшла до бабусі на Великдень, а та десь яєчко найшла. І те дитя, якому ще року не було, з'їло те яйце зі шкаралупою", - розповіла жінка.
Дивіться фото: 80-ті роковини Голодомору в Україні: моторошна пам'ять у фотографіях
"Колосочки збирали, щоб жити. А за них сажали... У нас в селі була жінка, яка назбирала жменю. Для своїх дітей. У неї їх двоє було. І її посадили – вона не вернулася", - пригадує інша учасниця заходу Лідія Кров'якова.
Діда Станіслави Хриптієвської голод убив чужими руками. Чоловік не мав однієї ноги. Їхав на коні в сусіднє село та застряг. А голодні люди замість того, щоби допомогти – роздерли його коня.
"А він упав - і знесилений загинув. У лісі", - розповіла онука.
Село Анастасії Закусило в 1933-му геть вимерло. Живими лишилися лічені мешканці Мохлачки на Житомирщині.
"Даже квасолю з горшка забрали. Ходили землю штиркали, може, десь є щось поїсти. А люди лежали по селу мертві, їх ніхто не закопував. Тільки вивозять за поле – кості лежать", - переповіла події жінка.
Читайте спецтему: День скорботи: Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору
90-річна Віра Стрембицька страшну зиму запам'ятала на все життя. Каже, що того року сил вистачало лише на те, аби встати з ліжка, наїстися бур'яну та знову лягти. Від голоду жінка тоді спухла, проте їй іще пощастило – більша частина її села взагалі вимерла. Так само, як батьки та 5 рідних братів.
"Було таке, що мене два рази доганяли, і хотіли зарізати і з'їсти. Але я якось втекла, Господь мене спас", - вважає старенька.
Після цього, твердить Стрембицька, вона навчилася по-справжньому цінувати життя. Тому полум'я свічок - для неї не лише пам'ять, а й символ надії.
Згідно інформації Служби безпеки України, в страшну зиму 1932-1933 років в УРСР від штучного голоду померло 10 млн 63 тисячі людей. Оприлюднені архівістами дані не є остаточними. Точну кількість людських втрат України від Голодомору встановити практично неможливо.