Як гартувалася вата

З друзями та однодумцями нещодавно  говорили й шукали відповідь на питання "за що нам це все?" Це ми обговорювали візію від письменниці Оксани Форостини, яка склала своєрідний "мартиролог" совкових скелетів у наших шафах.

Вирішив вдатися до непопулярного і "ганебного" явища – самоцитування. Заліз у шухляду "не надрукованого", бо часами вартує заглянути в "рукописи, що не горять", аби зрозуміти те, що з нами відбувається сьогодні. Лише недоумки можуть вважати події останнього року "спонтанною реакцією" на осінньо-зимове народне повстання на Майдані. Насправді уся ця терористична війна готувалася багато років поспіль. Спробуймо перенестися на п'ять років назад – у 2009-й. Ось як тоді було:       

"Переглянув "намєдні" вечірню програму з братньої Росії, нашого стратегічного партнера та гаранта територіальної цілісності України. І вкотре "дізнався" багато цікавого. Там так звані "історики та політологи" дійшли висновку, що Україна – це квазідержава, яку хтось придумав і незаконно створив на "ісконно русскіх землях". Одразу ж згадав футбольний матч "Динамо" (Київ) і "Спартак" (Москва) з повторним розгромом 4:1. Саме там "прикольні" київські фанати дали відповідь на цю нацистсько-імперіалістичну маячню: "Столиця Київської Русі вітає гостей із провінції".

Але чого б це нам дивуватися пропаганді режиму Путіна, який веде вже "третю миротворчу війну" на Кавказі – дві чеченські кампанії та першу грузинську. Це – типова риторика агресора. Значно цікавіше послухати наших мужів, яким ми, платники податків, видаємо "не слабенькі" зарплати, пільги і доплати за їхню діяльність на користь народу і країни. Ці таке виплітають і чудять, що усі жириновські відпочивають…  

Якось мав дуже коротку розмову з Володимиром Корніловим, який є директором філіалу такої дивної структури, як Інститут країн СНД, що належить депутату Госдуми РФ Константіну Затуліну. Товариш Корнілов тоді сказав: "Еті нєдоумкі із СБУ сдєлалі із Затуліна пєрсону нон-грата, но у мєня украінскій паспорт і сдєлать із мєня, расійскава агента вліянія, какую-то "нон-грата" у ніх нікогда нє получітся".

Довелося потім довго дискутувати з політологами, а чим же відрізняються їхні лобісти іноземної держави від наших агентів чужого  впливу. Виявляється, лобізм – це явище поширене і легальне, але там, де є закон про лобістську діяльність. У нас його вже не раз писали, але так і не  затвердили у Верховній Раді. А от "агент впливу" швидше підпадає під інший закон. Наприклад, ч.1 статті 111 Кримінального кодексу України:

1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.      

А ось показовий зразок з далеко, як нині здається, 2008-го року:

"Кримчани ніколи не погодяться залишитися у складі України, якщо вона буде втягнута в НАТО. І це – альтернативний крок народу Криму, який практично вже дозрів для цього." – Леонід Грач, КПУ, 7 серпня 2008 року.

Підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов'язану:

…розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів… (ч.2 статті 111 КК України)

А можна навіть поєднувати лобізм із діями "агента  впливу". Наступний "класичний" приклад із сучасної історії.

З офіційної біографії Андрія Деркача: "У 1990 році вступив на 8-й факультет Вищої школи КДБ ім.Ф.Е.Дзержинського (зараз - Академія ФСБ Росії), де одержав вищу юридичну і військову освіту." Потім був багато разів народним депутатом України.  А вже в якості голови "Енергоатому" України Андрій Леонідович здійснив блискучу спецоперацію - "здав" усю атомну енергетику російській корпорації "ТВЕЛ".

Ось як цей подвиг екс-КГБешника описали сусіди: "Россия, которая в отличие от Украины является вполне самодостаточной в вопросах производства ядерного топлива и строительства атомных энергоблоков, получает возможность превратить Украину в своего вечного потребителя, у которого никогда не было собственной топливно-ядерной цепочки и скоро уже не останется возможности самостоятельно строить блоки АЭС." (Источник: "Андрей Деркач помог России осуществить свои планы в отношении украинской атомной энергетики", www.advisers.ru) 

Ось така вона, енергетична безпека України, народ якої платить чималу зарплату і депутатську пенсію своєму герою – "Андрею Первоатомному". І це якщо заплющити очі на всі лобістські дії на користь РПЦ  (УПЦ Московського патріархату) білими ручками сина екс-голови СБУ, ветерана КГБ з 1972 року Леоніда Деркача.

Підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов'язану:

з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності України від інших держав (… підписання від імені України явно економічно невигідних для неї зовнішньоекономічних контрактів…) (ч.2 статті 111 КК України)

От ще один екземпляр - Василь Волга, який також користується усіма пільгами як колишній депутат України. Той регулярно й наполегливо відвідує "круглі столи" в РФ із марковими-затуліними і з запізненням у декілька годин перельоту "дублює" всі ці висловлювання та ініціативи from Russia with love. 

Сайт KM.ru, 29 квітня 2008 року: "…в Москве состоялась пресс-конференция, организованная фондом содействия объединению русского народа "Русские". На ней была обнародована инициатива фонда принять федеральный закон "О "Карте русского".

Травень, Крим. Лідер Союзу Лівих Сил В. Волга запропонував запровадити "карту руского", як він пояснив – щоб обійти заборону на подвійне громадянство в Україні. Дивний "патріотизм" офіцера флоту СРСР Волги, який "випадково співпав" з ідеями президента фонду  - генерал-майора у відставці Леоніда Шершнєва.

Якщо під час провадження у справі буде встановлено, що особа, яка обвинувачується у державній зраді, має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, слід виходити із того, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України (ч.3 статті 111 КК України)

А ось як виглядають "міжнародні конференції" у стінах офіційних видань.

"В пресс-центре АиФ состоялась пресс-конференция на тему: "Современная политическая ситуация на Украине – Евразийское видение решения кризиса политической власти". В пресс-конференции приняли участие депутат Верховного Совета Крыма, председатель Русского движения Украины и партии "Русский блок" Александр Свистунов, лидер международного "Евразийского движения" Александр Дугин, и лидер Евразийского союза молодёжи Павел Зарифуллин."

І цей "клуб фанів України" перед телекамерами з фломастером в руках ділив карту України червоним кордоном і резюмував: "если дела на Украине пойдут так, как они идут сейчас, то неизбежна кровавая развязка".

З тлумачення статті 111 КК України:

…поняття "національна безпека", яке охоплює, крім безпеки держави, також безпеку суспільства й особи…

На зареєстрованому в РФ інтернет-ресурсі фронту "Севастополь-Крим-Россія" грає гімн СССР-РФ, а усі закони і державні акти України визначені "актами окупаційної влади та анексії". У своїх закликах і програмних завданнях цей "фронт" прямий, як трамвайна рейса - змінити територію України шляхом передачі Криму до складу Росії.

Як це може зробити РФ, якщо вона є гарантом незалежності та територіальної  цілісності України?  На Утро.ру легко знайдемо південно-осетинський рецепт:

"…количество русских, а также обладателей российских паспортов в Крыму, как утверждают официальные лица, не поддается учету. По словам председателя Севастопольского городского совета Валерия Саратова, российское гражданство имеют как минимум "несколько тысяч человек".

На квітневих слуханнях в Держдумі про Великий договір між РФ–Україною пані Вітренко, найпрогресивніша соціалістка і в минулому також народний депутат України, заявила таке: "Нужно не договариваться, а идти в наступление, в частности, "колоть страну пополам" и делать "антиоранжевый блок".

А чого вартий печерний нацизм дрімучого неука Левченка, що сидить секретарем Донецької міськради, чи публікації багаторазового профффесора Дмитра Табачника із такою кількістю фальсифікацій та перекручувань історичних фактів, що простіше було б просто постояти з плакатіком "Нєт, нє било і бить нє может нікакой Украіни"... Не кажучи вже про його ескапади, коли весь народ він визначає "узкой прослойкой украінской інтєлігєнциі".

Давайте змоделюємо ситуацію, що якийсь депутат Держдуми РФ каже: російського народу не існує, а є лишень "узкая прослойка русской інтєлігєнциі" і вся політика робиться в інтересах ось цієї купки "інтєлігєнствующіх". І щоб йому тоді б було в нинішній еРеФії?!

А ось що пишуть в Росії про колишнього вітчизняного міністра палива й енергетики, одного з авторів РосУкрЕнерго і депутата з Партії регіонів: "Фигура Бойко без всякой рекламы и так имеет поистине громадное значение – "смотрящего" за донецкими, глазами и ушами Кремля… Роль Бойко как кремлевского резидента в Украине и опасна, и трудна" (Игорь Львов, 23.08.06, Российское информационное агентство "Новый Регион").

Ще раз цитувати статтю 111 КК? І що нового у всіх цих прикладах? Ми чуємо і бачимо подібне щодня від владних і політичних мужів. Таке та інше на нас потоками ллється з екранів ТБ, ріже очі на шпальтах газет. Це не якісь поодинокі "агенти впливу". Ім'я їм легіон! І взагалі, для чого нам такі закони, як приміром цей, якщо його ніколи не застосовували?! І для чого нам зовнішні вороги та недруги, якщо у нас такі рідні, народом обрані владарі?

P.S. Вторгнення і ліквідація України за досвідом російсько-німецького нападу на Польщу у 1939 році із подальшим її поділом готувалися сталіністами в Кремлі віддавна. Досвід, як каже полковник КГБ Путін, не проп'єш – не вийшло в Фінляндії, але ж вдалося у Польщі, а потім і в Молдові, і в Грузії. А димова завіса "ватно-колорадської" Лугандонії для прикриття російської інтервенції готувалася також не менше ніж з 2009-го. Усі ці "ДНР"-"ЛНР" запасалися зброєю і ненавистю в терористичних таборах у той самий час, як "агенти впливу" в Києві та околицях формували "російську вату" в головах.