Від лукавого

Колами по воді пішли публікації "як нам щось здати, аби закінчити війну."

Загалом вже можна було б усім зрозуміти, що від війни ми не відкупимось. Потрібно або прямо пропонувати капітулювати, або шукати спосіб її виграти. Звичайно, будь-який спосіб виграти війну з Росією, як на мене, не може починатися інакше, як із замороження конфлікту на Донбасі (надання ОРДЛО статусу, аналогічного статусу Криму, розбудова оборони, поступова деескалація).

Усі ці теми "ось тут ми відмовимось від території, а там нам територію повернуть з миром" - це від лукавого.

Я вже писав: по-перше, Путін поки що нічого нікому повертати не збирався, а, по-друге, прихильники "обміну Криму на Донбас" не пояснили, як ми це оформимо? І головне - де той самовбивця, який це запропонує не в тексті лонгріду, а в якості політичного плану українському народові?

Думаю, наше, як держави і народу, найважливіше завдання в умовах швидкоплинних подій і ситуації, що змінюється, - не поспішати щось віддавати.

За усієї ілюзорності перспектив членства в НАТО і ЄС не бачу ніяких причин відмовлятися від цих тем аж поки, не приведи Господь, об'єдання не заявлять, що припиняють своє існування (думаю, що за нашого життя цього не станеться). Навіть у своєму нинішньому цілком безпорадному вигляді ЄС надає нам фінансову допомогу. І надаватиме. Ситуація в НАТО складна з точки зору впливу нової Адміністрації США на єдність у лавах Альянсу, але в той же час на рівні військових в об'єднанні триває серйозна, масштабна, системна підготовка до відбиття російської агресії. Ми з цього завжди зможемо скористатися.

Так, найближчим часом ми можемо втратити підтримку, яка тримала Україну останні три роки на плаву, дозволяючи "еліті" продовжувати красти в попередніх масштабах. Нічого, змінимо масштаби їхньої жадібності - і пропетляємо. Зрештою, вибори в Європі і в США зовсім не останні. Як і у нас.

Спільне слабке місце останніх грандіозних "рятівних планів" і перспективних оцінок у тому, що їхні автори правильно зазначають, що право в міжнародних відносинах втрачає сенс і вплив (набуває сила), але при цьому абсолютно помилково закликають до пошуку якихось схем перехресних чи інших гарантій безпеки, пакетних домовленостей "території в обмін на мир" тощо.

Які договірні гарантії чи домовленості в світі, де право не грає ніякої ролі? І з ким? З тими, хто ламає через коліно систему міжнародного права? Так отож.

Сила і розум. Лише ставка на розум і силу. Не робити дурних помилок, не встрягати в дурні торги своїм же майбутнім, поступово накопичувати силу - ось наш шлях. Відповідей на наші проблеми ми сьогодні не бачимо. Значить, наше завдання - створити для прийдешнього покоління хоч трохи кращі обставини. Ми побачимо ці відповіді у майбутньому, до якого потрібно дожити єдиним народом, з усвідомленням своєї сили і відповідальності.

Оригінал

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і слідкуйте за оновленнями розділу!