Конституційна ніч: депутати пили каву відрами, а їх підбадьорювали матюками

Сьогодні Конституції України виповнюється 16 років. У 2004 році вона пережила політичну реформу, а нещодавно повернулась до свого початкового вигляду.

Тепер на неї чекає ще одне випробування. Президент Віктор Янукович створив Конституційну Асамблею, аби, як він каже, вона була "зорієнтована на утвердження людини як найвищої цінності суспільства та держави".

ТСН.ua зібрав спогади учасників історичної ночі, коли в України нарешті, через п'ять років після здобуття незалежності, з'явилась своя Конституція. А також поцікавився у них, як вони ставляться до її переписування.

Політичні баталії

Конституційна ніч стала піком протистояння між владним трикутником Адміністрація президента – Кабмін - Верховна Рада. З одного боку, тодішній президент Леонід Кучма мав свою версію Конституції і хотів ухвалити її через референдум, а не в Раді.

Не влаштовувала версія Основного закону за редакцією Михайла Сироти та Віктора Мусіяки і прем'єра Павла Лазаренка, бо він не хотів, аби президент призначав уряд за згодою парламенту.

Свою позицію мав і спікер Ради Олександр Мороз – він бажав залишити більшість повноважень за парламентом. І в Конституції за версією Кучми він бачив спробу зосередити владу у руках президента.

Вчений-біолог, народний депутат 2-го скликання Валентин Яблонський пригадує, що і в середині парламенту ситуація була дуже непростою. Кожна політична сила, а головними з них були комуністи з соціалістами і Народний Рух України - мали своє бачення подальшого існування України.

Депутатам першого скликання, які перші розпочали роботу над Конституцією, довести свою роботу до завершення не вдалося через достроковий розпуск парламенту. Хоча вони встигли підготувати перший варіант Основного закону.

Однак новообраний парламент виявився таким же різновекторно направленим, як і попередній, зазначає Яблонський. Ліві сили були категорично проти прийняття нової Конституції, їх влаштовувала Конституція УРСР 1978 року. І довелося розпочинати все спочатку, з боротьбою і протистояннями.

Він нагадує, що аби зняти напругу між Радою і президентом, 18 травня 1995 року між ними було укладено Конституційний договір, в якому були зафіксовані основні засади управління державою. Однак окрім того вказувались терміни прийняття Конституції - не пізніше одного року з дня підписання договору.

Після того напруга зменшилась, і на деякий час про договір забули. І загади про нього вже на початку квітня 1996 року. Тоді 4 квітня 10 депутатських фракцій (без соціалістів та комуністів) створили міжфракційну депутатську групу з розробки Конституції під керівництвом заступника голови Народного Руху України, нині регіонала Олександра Лавриновича.

У травні до робочої групи приєднались соціалісти, а згодом і комуністи. На цей час вже були підготовані і узгоджені 80% статей проекту.

"Але ленінці зажадали змінити голову комісії (їх керівництво Народного руху не влаштовувало). Довелося погодитися заради спокою. Тепер головою комісії став Михайло Сирота, царство йому небесне! ", - пише Яблонський.

Нарешті, 11 травня 1996 року підготований проект Конституції був переданий на розгляд Верховної Ради. Розпочалася робота в комісіях та сесійній залі.

"Обстановка була вкрай напружена. Я не пам'ятаю більшої напруги у своїй роботі і більшої відповідальності за її результати. Обговорювалися не просто окремі положення Конституції, статті, фрази, а навіть крапки та коми. Тут відверто змагалися противники, запеклі вороги. Це була боротьба, гостра політична боротьба, але пряма, відверта", - писав Яблонський у колонці на "Історичній правді".

У свою чергу також учасник Конституційної ночі, екс-посол України в Білорусі Роман Безсмертний пригадав один епізод з періоду підготовки проекту Конституції.

"Повз ВРУ йшла колона демонстрантів... Ми зробили паузу, підійшовши до вікон... У відповідь частина демонстрантів махала нам квітами, а інша кулаками... Пам'ятаю слова академіка Ігоря Юхновського, який поглянувши на колону людей сказав: "І так все життя - щоб ти не зробив одні будуть вітати; інші - ненавидіти", - написав Безсмертний свої погади на ювілей Конституції у facebook.

Яблонський ж згадав найбільш незвичайні пропозиції щодо положень Конституції. Наприклад, комуніст Павло Кузнєцов, запропонував замінити термін "український народ" на "руський народ". А один з депутатів, якого він не називає, наполягав: "нельзя так торопиться и сразу придать украинскому языку статус государственного. Нужно подождать хотя бы 10 лет, за это время мы все овладеем украинским языком и заговорим на нём".

Причому, зазначає Яблонський, декілька разів справа доходила майже до бійки і до зриву засідання. Однак, справа рухалась. Пройшовши перше читання, врешті решт 25 червня конституційною більшістю (306 голосами) все ж було прийнято перше положення преамбули. І, здавалося, справа пішла. Та до 20-ї години було прийнято лише 30 статей.

"Але і це насторожило президента, і він підписав 26 червня указ про винесення президентського варіанту Конституції на референдум і провів з цього питання нараду з головами обласних адміністрацій. Їм було рекомендовано відкликати можливу кількість депутатів із сесії", - зазначив Яблонський.

Ніч Конституції: як це було

27 червня до Верховної Ради просочилася інформація, що в Адміністрації президента підготовлений указ про розпуск парламенту. "Мороз, відкриваючи вранці засідання Ради, запропонував працювати без перерви аж до прийняття Конституції. Іншого виходу не було. Хто кого!", - написав Яблонський.

Він пригадує, що кожен депутат стежив один за одним - чи є в залі, чи голосує і як голосує. Вони сперечалися, гарячкували, просили слова, доводили, агітували і просувалися вперед.

Безсмертний у свою чергу згадав, що того ж дня Лазаренко за завданням Кучми призначив засідання Уряду в Чернігові. Туди виїхав весь склад Уряду, а це до трьох десятків депутатів Верховної Ради.

ДИВІТЬСЯ АРХІВНІ ФОТО: Як 16 років тому Україна отримала Конституцію

"Десь о 1 ночі довелось голосувати в залі постанову, якщо вони не повернуться, то Верховна Рада позбавить їх депутатських повноважень. Повернулись... Кожен з урядовців під аплодисменти входив до зали Ради", - зазначив він.

На балконі сесійного залу тим часом зібралося дуже багато журналістів, вони стежили за кожним порухом, кожним натисканням кнопки.

"Добре, що внизу працював буфет. Скільки чорної кави тоді було випито, лише буфетчиці знають, адже була глибока ніч, організм кожного вимагав перепочинку, а зробити цього ми не мали права", - зазначив Яблонський.

Безсмертний додав, що  депутати ще й встигали святкувати під час голосування: "Пам'ятаю цей втомлений ранок. Позаду безсонні ночі. Щасливу втому рідко переживаєш. День народження Мусіяки та Лавриновича, які теж працювали над документом. В залі вітали іменинників. Як Сироті, що добу вистояв за трибуною, замість кави, поставили на трибуні в кавовій чашечці коньяк. Випив, не подавши виду".

Також він розповів, як керівник контрольного управління Адміністрації Президента Олександр Новіков підбадьорював депутатів голосувати матюками: "Під час голосування за статтю про символіку не вистачило 1 голосу".

Поділився з ТСН.ua своїми спогадами про конституційну ніч і директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН, депутат 2-го скликання Микола Жулинський. Він розповів, що давно не переживав таку святковість і водночас таку напруженість, як тієї історичної ночі.

"Не було абсолютно ніякого бажання не те що сну, навіть схилитись. Весь час у напрузі, весь час не можна було всидіти. Я пам'ятаю, мене кілька разів викликали для інтерв'ю. Я тоді сказав, що Конституція буде прийнята. Я пам'ятаю, як до мене підлітав той же нині активний регіонал, а тоді прокомуністичний Юлій Болдирєв і говорив: "Давайте так, обмен – вы нам русский язык, мы вам вашу символику. Я кажу – буде і наша мова, і наша символіка. Ніхто на торги вже сьогодні з вами не піде", - пригадує він.

Він каже, що тоді була хвиля якогось такого емоційного напруження, і вже ніхто не сумнівався - Конституція буде прийнята. Процес був тривалий, бо треба було оголосити і прийняти кожну статтю окремо.

"Але я думаю, що чим ми далі відходимо від цього дня, тим більш бачимо, як важливо було прийняти тоді Конституцію", - наголошує він.

Яблонський підрахував, що остаточне прийняття Конституції зайняло у депутатів 23 години часу без перерви. "О 9 годині 19 хвилин Конституцію було проголосовано. "За" - 321, "проти" - 45, утримались - 12", - зазначив він.

Цих 23 години вистояв за трибуною Михайло Сирота - саме він читав одну статтю за одною, аби її обговорили і винесли на голосування.

За кілька хвилин до прийняття останньої статті в залі з'явився Кучма і, як згадує Петро Осадчук, - йому не залишалося іншого, як вибачитися перед депутатами "за те, що не зовсім коректно стимулював цей процес" та запропонувати нагородити усіх нас вищими нагородами України.

А Мороз у відповідь подякував президенту за "оригінальну участь у конституційному процесі" і врешті всі разом вийшли і сфотографувалися, як одна сім'я.

"Це була перемога, велика перемога. Люди на вулиці нас вітали, дякували за наполегливість, бажали дальших успіхів. За час прийняття Конституції  змужнів і депутатський корпус, люди наче виросли. Багато з тих, хто на початках блокував прийняття Конституції  в кінці голосував за неї", - зазначив Яблонський.

Чи потрібні зміни

Він також зазначає, що прийняту Конституцію високо оцінили експерти, міжнародні спостерігачі, бо це справді був витвір українського народу.

"Прикро, що з часом можновладці не розкрили її можливостей повністю, вдалися до її переписування, а вірніше - до її погіршення. Та такі ми є, у кожного своя мета в житті, не всі українці відчули себе українцями, а це боляче. Що ж, будемо надіятися на краще", - підсумував він.

Ще один учасник конституційної ночі Тарас Стецьків зазначив, що написання і прийняття Конституції - це була суцільна напружена і дуже відповідальна робота. На його думку, був отриманий добрий результат.

До Конституційної асамблеї Стецьків ставиться негативно. "Я вважаю, що це придворний псевдоорган, який потрібен Януковичу тільки для одного – для прикриття його намірів подальшої узурпації влади. Це ніяка не Конституційна асамблея".

Однак, на його думку, Конституція все ж потребує змін - і навіть більше. Бо минуло майже 20 років, і нині треба міняти розділ про права і свободи людини, писати там не декларативні положення, а реальні, які держава може забезпечувати. Також, вважає Стецьків, треба відрегульовувати взаємовідносини між гілками влади, по-іншому виписувати функції місцевого самоврядування і ставити його в основу всієї моделі державної влади в Україні.

Окрім того, добре врегулювати повноваження президента, радикально змінити роль прокуратури в системі влади.

"Після того, як відбулось незаконне, неконституційне повернення до Конституції зразка 1996 року, на мою думку в ситуації такої конституційної вакханалії, Україні потрібні не просто зміни до Конституції, Україні потрібна нова Конституція", - сказав він у коментарі ТСН.ua.

За його словами, її мають написати всенародно обрані Установчі збори, або як по-іншому називається – Конституційна асамблея. До неї повинні увійти всенародно обрані виборцями делегатами установчих зборів, куди заборонено буде балотуватися політикам, суддям діючим, міністрам, депутатам. При цьому щоб обрані делегати дали обіцянку 10 років після написання і прийняття Конституції не обіймати посад в органах державної влади.

"Тобто щоб вони писали Конституцію не під себе,  не ділили повноваження, а писали її для народу. І потім, коли ці Установчі збори напишуть Конституцію, вона має бути винесена на всенародний референдум. Така Конституція вже буде діяти в Україні на віки", - вважає Стецьків.

А от Жулинський вважає, що Конституція 1996 року - одна з найкращих. І до неї можна просто вносити поправки. Наприклад, як Конституції США та Франції, до яких внесені тисячі поправок, але які зберегли свою основу.

"На мою думку, у Конституції 1996 року є для нас надзвичайно важливе – там зафіксовані національні інтереси і національні принципи, на яких базується розвиток України як національної держави. І це є величезним нашим здобутком", - каже Жулинський.