Батько під час зливи вигнав на вулицю трьох дітей разом із матір'ю
Суд постановив виселити жінку з будинку.
Сусіди облаштували вигнанцям дах над головою
Сусіди прихистили у себе багатодітну маму з трьома дівчатками, а ще її корову, курей та двох собак. Жінку просто під час зливи із дому вигнав колишній чоловік та змінив замки. Бо так постановив суд. Повернутися під дах не змогли і троє дітей. Такому рішенню судді дивуються, навіть місцеві чиновники не знають, що важливіше для дітей - матір чи житло, йдеться у сюжеті ТСН.
Відколи багатодітну маму із трьома неповнолітніми дівчатками випровадив за двері батько, сусіди облаштували вигнанцям дах над головою. Віддали кімнату для ночівлі дітям, пустили у двір худобу.
Сусіди не сумнівалися ні на мить. Ночувати дітям просто неба, ще й під дощем, кажуть, не дозволили б. Тепер із сумом дивляться на великий будинок за сімома замками, який стоїть пусткою.
"У мене душа болить, серце болить, кров'ю обливається, що батько вигнав дітей. Сльози душать від такого ставлення до дітей. Нехай вона тобі погана, але це ж діти", - говорить сусідка.
Чоловік і жінка чотири роки судилися за хату. Урешті, Вищий спеціалізований суд ухвалив виселити з дому дружину. Троє дітей мали б лишитися, тільки ключі до замків не підходять. Чому так сталося, у виконавчій службі пояснити не можуть.
"Коли ми відходили, у дитини були ключі. У старшої. Вона прийшла, двері відкрила і закрила", - запевняє керівник Державної виконавчої служби у Городнянському районі Микола Малицький.
Ключі не вирішать проблеми родини, кажуть у райдержадміністрації. Як заселити неповнолітніх дітей у будинок без дорослих, тут досі не збагнуть. Виконати рішення суду — означає порушити права дітей.
"Я взагалі рішення суду не розумію. Як це можуть діти жити окремо від матері, коли рішенням суду виселена тільки мама, а діти залишаються одні в будинку", - обурюється заступник голови Городнянської РДА Петро Буйний.
Сподіваються лише на мирне вирішення житлової проблеми родини. Чи бути миру, ми пішли питати в батька дітей. Нас зустріла його мати і запевнила, що хата тепер належить їй за договором дарування. Поступатися квадратними метрами не збирається.
"Ні, я ключі не віддам. Нехай діти сюди приходять і живуть. Але ключів я від дому не віддам", - стоїть на своєму Валентина Калінбет.
Сусідка Тетяна Завалій, яка прихистила матір із дітьми, а заодно перетворила свій будинок на гуртожиток, а двір — на звіринець, сподівається, що це тимчасово. Вірить, для дітей знайдеться нове житло. Інші сусіди обіцяють по черзі приносити дівчаткам обіди. Адже їжа теж лишилася в хаті під замком.