Склепали поспіхом

Останнім часом закони в Україні, ухвалюються за скороченою процедурою – без трьох читань. Від цього сильно впала якість законотворчої техніки.

Щойно проголосований Закон про правовий режим воєнного стану теж не оминула ця доля. У ньому є спірних моментів і недоречностей. Зокрема, в Україні нас відповідно до Конституції органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі  і в межах повноважень, встановлених Конституцією і законами України. І тут є проблема. Повноваження президента України визначені в Конституції  і не може існувати жодних інших додаткових повноважень. А цим законом встановлюються фактично додаткові повноваження щодо створення військових адміністрацій і через це виникають суперечності з Конституцією.

Другий момент, теж принциповий. Яка мета ухвалення закону про правовий режим воєнного стану? Якщо такий стан буде введено максимально спростити механізм управління державою. Але як можна говорити про спрощення системи і підвищення її ефективності, коли на території країни, якщо діяти згідно з цим законом, може скластися дуже заплутана система управління.

В різних адміністративних одиницях країни вона складатиметься з органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військових адміністрацій населених пунктів, військових адміністрацій районів та областей і до всього ще й військово-цивільних адміністрацій. Одразу постає питання: як оці всі органи між собою взаємодіятимуть? Фактично замість того, щоб підвищити ефективність управління державою, цей закон навпаки його ускладнює.

Ще один момент. У законі передбачено, що пропонована система управління підпорядковуватиметься Генштабу, який організовує діяльність військових адміністрацій, та Кабміну. Але при цьому незрозуміло, як Генштаб взаємодіятиме з Кабміном. Це теж є однією з суттєвих проблем.

До речі, Головне науково-експертне управління пропонувало ще у першому читанні повернути законопроект на доопрацювання, не заперечуючи при цьому необхідність ухвалення документу. Але якщо ухвалюється такий закон, треба дбати, щоб він був якісним, по-перше, не суперечив Конституції, а по-друге, щоб організація управління державою справді була ефективною.  

Головне юридичне управління теж в цілому дало негативну оцінку закону, зокрема, вказавши на те, що не були враховані його зауваження.  

Нардепи зараз про будь-який закон намагаються сказати, що він створює якісь додаткові механізми визнання агресії. Однак це не так. У нас велика кількість нормативних актів була ухвалена у зв'язку з цим, але цей закон на сферу визнання воєнної агресії  не впливає взагалі.  

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook и стежте за оновленнями розділу!