Зброя проти втоми

Якщо апатія і занепад сил не минають, є сенс побувати на консультації у психотерапевта. А раптом це синдром хронічної втоми?

Симптоми і маски

Жертви синдрому (дві третини з них — жінки) скаржаться на знемогу після мінімальних зусиль, на постійний біль в суглобах і м'язах, неможливість працювати і концентрувати увагу. За спостереженнями психотерапевтки Світлани Васьковської, синдром хронічної втоми виявляється цілим букетом різноманітних симптомів. Психотерапевтка нарахувала таких як мінімум десять:

• незважаючи на відпочинок, зниження рівня енергії відчувається від самого ранку в понеділок, втома відчувається цілий день, а до кінця тижня накопичується до критичного стану;

• сила волі на нулі. У разі звичайної втоми можна зібрати волю в кулак і виконувати всі необхідні завдання, а ось за хронічної — усі вольові зусилля марні;

• людину ніщо і ніхто не тішить: ні робота, ні відпочинок, ні сім'я, ні нові можливості розвитку, ні перспективи професійного зростання;

• негативізм і бурчання стають стилем життя: "очі б мої нікого не бачили, вуха б не чули";

• розлад сну (проблеми з засипанням, безсоння) — одна з візитівок СХВ;

• оскільки запаси сил не заповнюються організмом, виникають проблеми з пам'яттю, концентрацією уваги, губляться гнучкість мислення і свіжість сприйняття;

• людина з СХВ не може похизуватися витривалістю і фізичною активністю, хорошим апетитом і інтересом до сексу;

• занепад сил знижує імунітет, частішають хвороби, будь-який протяг закінчується лікарняним;

• спалахи дратівливості і агресивності — типові "маячки" синдрому. Коло спілкування у людей з СХВ поступово звужується: хто ж захоче спілкуватися зі скиглієм і грубіяном?

• одна з масок синдрому — відхід у залежну поведінку — алкоголь, комп'ютерні ігри і т.д.

Досить довго причиною цього загадкового захворювання вчені вважали віруси. Передбачалося, що в розвитку СХВ інфекційний компонент грає важливу роль. А все тому, що 2009-го вчені виявили в крові 68 з 101 обстежуваного пацієнта з СХВ особливий ретровірус XMRV, пов'язаний з вірусом лейкозу мишей. Але новітні дослідження європейських учених ставлять під сумнів вірусну теорію СХВ: кілька досліджень, в яких всебічно вивчалися хворі з цим синдромом, у жодного з обстежуваних XMRV не знайшли. Сьогодні вчені дотримуються мультикомпонентних теорії розвитку захворювання, вважаючи, що психологічні чинники відіграють одну з провідних ролей.

"Синдром хронічної втоми — поширене покарання за перфекціонізм, — стверджує Світлана Васьковська. — Коли людина маніакально прагне до виконання роботи бездоганно і в термін, без права на помилку — в майбутньому вона має всі шанси познайомитися з синдромом. У групі ризику — злісні трудоголіки: не встигнувши порадіти завершенню одного процесу, такі люди одразу хапаються за наступне завдання. Девіз потенційних жертв СХВ: підвищення ефективності понад усе! І жодних перепочинків. Згодом накопичуються втома і внутрішній протест, оточення починає виводити з себе. за щоденною суєтою раптом виявляється, що інтерес до роботи загублений, з'являється хронічна незадоволеність, втрачається сам сенс колись улюбленої роботи. Якщо душевну апатію ігнорувати, стан переходить на тілесний рівень, розквітає психосоматика: застуди, проблеми зі шлунком і навіть ослаблений зір — можуть бути проявами СХВ на рівні тіла".

Сидром формується не за один день. Від моменту зародження стану і до поставлення остаточного діагнозу може минути до півтора року. Позбутися від цього розладу, відповідно, швидко не вийде. Насамперед важливо не кидатися з крайності в крайність (від трудоголізму до неробства, наприклад), а розставити пріоритети. Варто взяти собі за правило: закінчивши одну справу, робити паузу, винагороджувати себе тим, що ви любите. Нехай це буде похід до кіно, зустріч з друзями, заміська прогулянка. І не забудьте похвалити себе за виконану роботу, поділитися своїми досягненнями з іншими.

Профілактика синдрому хронічної втоми

Для профілактики СХВ варто скоригувати свій спосіб життя:

• побільше прогулянок і руху. Головний мозок, займаючи всього 2% маси тіла, поглинає 18% отримуваного організмом кисню (набагато більше, ніж інші органи);

• нормально висипатися. Восьма година сну на добу — це середня цифра, кожному для відновлення організму може знадобитися свого часу — від шести до дев'яти годин;

• змінювати види активності. Перемикання з розумової праці на фізичну не дає нервовій системі "перегрітися";

• дотримуватися правил розумного тайм-менеджменту. Серед завдань насамперед варто виконувати головні, вчасно приходити в офіс і залишати його, не затримуючись на роботі, робити те, що можливо, заздалегідь і не відкладати справи на останній момент;

• найбільш втомлива робота — та, яку ви не любите. Ось чому варто переглянути своє ставлення до професії, визначитися, чи своєю  справою ви зайняті;

• уникати передозування інформацією. Сьогодні ми регулярно перевіряємо смартфон, заходимо в месенджери, перегортаємо сторінки соцмереж, читаємо новини на сайтах — постійне споживання інформації веде до швидкої стомлюваності. Ось чому так важливо робити пів годинні перерви кожні 50 хвилин роботи за комп'ютером, а смартфон прибирати із зони видимості, щоб уникнути спокуси знову пірнути в Інтернет.

Читайте також: Вигорання на роботі: як йому запобігти