Життя на Марсі існувало лише під землею

Вчені дійшли висновку, що життя на Марсі, якщо існувало, - то тільки під поверхнею самої планети.

Марс. Архівне фото

Марс. Архівне фото / © NASA

Дослідження глинистих мінералів на Марсі, показало, що умови, придатні для життя, були тільки в підповерхневому шарі, де були присутні гідротермальні води.

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature американськими та європейськими вченими.

Взаємодія між водою і породою вулканічного походження призводить до появи глинистих мінералів, філосилікатів, до складу яких входять молекули води або гідроксильні групи OH.

Дослідження процесу формування таких порід може допомогти зрозуміти, яким був клімат в цьому місці в минулому.

З 2005 року філосилікати були виявлені в тисячах різних точок на Марсі.

Вчені під керівництвом Бетані Ельманн з паризького Інституту космічної астрофізики проаналізували дані у 350 районах Марса, зібрані європейськими та американськими автоматичним станціями, щоб з'ясувати, як утворилися тут глинисті мінерали.

На Землі такі мінерали формуються у поверхні під дією атмосферної води або в океанах.

В даний час атмосферний тиск на Марсі не перевищує 5,25 міліметра ртутного стовпчика, а середня температура становить близько -55 градусів.

Читайте також: На Марсі знайшли залізницю і вокзал

Лід у таких умовах перетворюється відразу на пару, минаючи рідку фазу. Проте присутність на Марсі річкових долин, інших слідів водної ерозії вказує, що в Ноєву і Гесперійську епохи (від 4,1 до 3,1 мільярда років тому) на поверхні планети була вода.

Вчені припускали, що в ці часи на Марсі тиск був у 100-1000 разів вищий і температура була досить високою, щоб допускати існування рідкої води і навіть опадів.

Але ці моделі стикалися з цілим рядом труднощів: вони не могли відповісти на питання про причини зникнення такої потужної атмосфери - пропоновані теорії, наприклад, про зникнення в космос дозволяли пояснити лише частину "пропажі".

Тому були запропоновані інші теорії, які свідчать, що Марс завжди був сухим і холодним, а гідрологічний цикл в основному був пов'язаний з підземними водами, які до того ж відрізнялися дуже високим рівнем солоності.

Ельманн та її колеги спробували з'ясувати, яка з цих моделей ближча до реальності.

Висновки, які вони роблять після дослідження особливостей марсіанського глини, невтішні для прихильників теорії теплого і вологого Марса.

"Дані свідчать, що вплив води на породу на стародавньому Марсі відбувався в підповерхневому шарі в результаті взаємодії породи і гарячої води гідротермальних джерел, - констатують вчені.

За їх словами сухі та морозні умови могли бути відмінною рисою клімату на поверхні Марса вже на початку Ноєвої епохи, і ця модель показує, що більш теплі і вологі умови на стародавньому Марсі були в основному під поверхнею.

Одним з підтверджень цієї теорії може служити присутність мінералу прегніта, який формується при температурі близько 200 градусів Цельсія - температурі більш характерною для гідротермальних джерел.

За словами співавтора дослідження Скотта Мерча, їх інтерпретація - це зсув уявлень з гіпотези про тепле і вологе середовище на марсіанській поверхні до теорії про те, що такі умови могли існувати в основному під нею.

Читайте також:

Марсохід залишився без транспорту до Марсу

Археолог розгледів на знімках Марса каменоломню

Космонавтам, які полетять на Марс, видалять деякі внутрішні органи

Вчені знайшли на супутнику Сатурна життя

Пов’язані теми

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie