Вибір без вибору

Важко добирати правильні слова. Люблю цей народ, відчуваю якусь спорідненість, симпатію. Знаю, що здебільшого це справжні патріоти і достойні громадяни України. Розумію, що українська держава не змогла стати їм справжнім другом. Відчуваю і свою провину за це.

Тому з початку нашої революції закликав їх бути стриманими, обачними. Їх життя і доля для мене важливі.

Але змінились обставини. І про це треба сказати чесно. Так чесно, як належить говорити з братами чи з близькими друзями.

Над кримськотатарським рухом, а значить і народом (бо досі усі інституції кримських татар - Курултай і Меджиліс були реальними виразниками волі і інтересу народу) нависла небезпека виродження і краху.

Це результат цілеспрямованої політики Росії і неспроможності кримських татар знайти їй ефективну протидію.

Кримські татари в Криму опинилися під пресом російської машини примусу

Росіяни відділили лідерів народу - Мустафу Джемілєва і Рефата Чубарова - від самого народу. Навіть до цього в кримськотатарському середовищі існували серйозні проблеми і дискусії щодо ставлення до анексії Криму і подальшого існування. Тепер найавторитетніші і найдосвідченіші лідери відокремлені від керівних структур, а кримські татари в Криму опинилися під пресом російської машини примусу, а кримські татари в материковій частині України не утворюють нових структур, намагаючись уникнути розколу та дезорганізації, виникла ситуація, при якій припинення діяльності усіх традиційних структур і їх повне підпорядкування керівництву РФ - це лише питання час.

Мій прогноз, що впродовж найближчих тижнів РФ значно посилить тиск на членів Меджилісу з метою підпорядкування їх своїй волі, а також маргіналізації і локалізації непідконтрольних активістів.

Загальне спрямування дій росіян - переконфігурувати Меджиліс і Курултай або замінити їх новими структурами.

Власне про це говорять підсумки візиту Путіна до Анкари. Саме так треба розуміти схвалення Ердоганом путінського підходу "піклування не про окремих осіб, а про весь народ". Окремими особами в даному випадку є Джемілєв з Чубаровим та лояльні їм члени Меджилісу. Росія подбає про те, щоб створити картинку, що це не народ. Провести "правильні" вибори з "правильними" результатами - це росіяни уміють і вже двічі демонстрували в цьому році (в Криму і в Донбасі). Завдяки підкупу і залякуванню або маніпуляціям з плебісцитом вже незабаром будуть створені нові структури, які "правильно" відображатимуть волю "правильного" кримськотатарського народу.

Це дасть Путіну можливість уникнути міжнародної критики (треба сказати, що Туреччина не особливо і шукає причини для критики Путіна, тому буде рада почути про вирішення кримськотатарського питання і відсутності необхідності "втручатися у внутрішні справи Росії", де і так все добре), і виграти час для повної "зачистки" в Криму в середовищі кримських татар.

Формування нових структур вже почалось. Наразі через колаборантів.

Що ж робити?

1. Перенести в материкову Україну певну частину легітимних структур Меджилісу і Курултаю. Допоки формування альтернативних інституцій росіянами не закінчено, необхідно подбати, щоб в Україні продовжили існувати легітимні структурні підрозділи основних організацій кримських татар. Це не означає масового переселення.

Але пару десятків сімей лідерів та активістів, очевидно, треба переселяти. Інакше вже в перспективі кількох місяців з точки зору міжнародної спільноти ситуація виглядатиме так, що з території України діють пару кримськотатарських дисидентів, які не мають ні формального зв'язку з Кримом, ні впливу на кримськотатарський рух. До речі, я би на місці кримських татар не ставив питання, а де ж сигнали від української влади і від України? І Мустафа Джемілєв, і Рефат Чубаров є повністю інтегрованими в українську владу.

Тому ситуацію не можна представити так, що є кримські татари, а є українська влада, і вони ніде не перетинаються. Рішення доведеться приймати швидко і самостійно. Єдина можливість збереження правдивих форм організованого кримськотатарського життя - це перенесення їх в материкову Україну.

2. Активізувати протестний рух в Криму. Це так само, як з війною на Сході України - міжнародне співтовариство допомагатиме тим більше, що більше ми будемо чинити спротив Росії. Не можна безкінечно переконувати допомагати тим, кого не видно і не чути їх голос та їхні прагнення. Це також допоможе мобілізувати і громадську думку в межах України.

Так, це небезпечно. Тому цього можна і не робити. Що тоді станеться?

Кримські татари спокійно собі житимуть, як казанські? Не думаю. В Криму кримські татари становлять щось близько 18 % мешканців. А Путін дуже любить демократію (точніше прислуховуватися до думки більшості). Тому альтернатива активним діям - асиміляція, розпорошення і припинення існування організованого незалежного кримськотатарського руху.

Вибір за вами, брати і сестри.

Оригінал публікації

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook и стежте за оновленнями розділу!