Німецьких інвесторів найбільше цікавить в Україні чотири галузі

У Берліні відкривається Українсько-німецький інвестиційний форум, участь в якому візьмуть глава Кабміну Арсеній Яценюк, канцлер Німеччини Ангела Меркель, представники бізнесу. Конференція зібрала понад півтисячі учасників - представників українського бізнесу та німецьких підприємців, які хочуть зрозуміти, чи вигідно і безпечно їм інвестувати в Україну.

Експерт Німецької групи радників при уряді України Роберт Кірхнер в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту ТСН Наталії Фібріг розповів про те, як українські реформи оцінюють в Німеччині, чого бояться інвестори і над чим Києву потрібно активно працювати.  

- Пане Кірхнер, яким Ви бачите актуальний стан української економіки?

- За останні місяці ми спостерігаємо певну стабілізацію після сильного зниження активності торік. Чимало індикаторів показують, що економіка стала на певну базу. Говорити про повне відновлення зарано, але принаймні падіння зупинилося. Ситуація стабілізується. Це видно за промисловістю, курсом гривні та іншими факторами.

- Саме влітку багато говорили про загрозу дефолту, щонайменше технічного. Найбільше українці відчули це за падіння курсу гривні. Загроза минула? Дефолт нам більше не загрожує?

- Дефолт уже невірогідний. Міністерство фінансів України вело переговори з інвесторами впродовж багатьох місяців і досягло реструктуризації боргу. Позитивні сигнали надійшли і з Лондона, де більшість інвесторів погодилися на реструктуризацію боргу, тому ризик дефолту дуже обмежений.

- Канцлер ФРН Ангела Меркель недавно заявила, що Україна йде шляхом сміливих реформ. Це розуміти як заклик робити більше чи є за що похвалити?

- Реформи ми бачимо в будь-якому разі. У багатьох сферах: банківська, енергетична, приходять нові люди, мотивовані колективи, часто з бізнесу. Ми також бачимо інші сфери, де можна було б рухатися швидше і рішучіше. Тому картина реформ в Україні неоднорідна і залежить від сфери. Але загалом Україна рухається в правильному напрямку.

- А які реформи досі Ви б виділили особисто?

- На мій погляд далі всіх пішла реформа банківського сектору. Україна позбавляється банків, які насправді і не є банками зовсім, і найчастіше пов'язані з олігархами. Тут Національний банк діє дуже рішуче. Звичайно, це має короткострокові негативні ефекти. Подекуди люди втрачають свої вклади, якщо вони не були застраховані. Однак, якщо Україна хоче отримати сучасний банківський сектор, який дійсно стимулює ріст та інвестиції, цей шлях Національний банк проходить дуже рішуче. Енергетичний сектор аналогічно – це було передусім потужне джерело неефективності. І це також зараз змінюють і підвищенням тарифів, і реструктуризацією. Це також має негативні ефекти, тарифи для декого дуже зросли, держава намагається пом'якшити це пільгами. Але це ті сфери, де дійсно є результати за доволі короткий час.

- Власне підняття тарифів українці найбільше відчули на собі. Наші люди готові платити більше, якщо вони бачать зміни в країні. Однак, особливо щодо боротьби з корупцією люди розчаровуються. Ви бачите, що в Україні дійсно намагаються зупинити корупцію?

- Тарифи звичайно для багатьох людей обтяжливі, особливо, якщо вони різко підвищуються. Хоча з іншого боку є програма субсидій для людей із низькими доходами. Однак це також боротьба з корупцією, оскільки раніше були різні тарифи для різних споживачів і це величезне запрошення до корупції, адже можна в одному місці дешево купити і в іншому дорого продати. Це зараз зупинили. Однак загалом боротьба з корупцією не робиться з сьогодні на завтра. Це довгострокове завдання і шлях. Тут не треба мати ілюзій, що за один рік проблему можна вирішити. Це, на жаль, реальність України вже 25 років з потужними групами інтересів, адже йдеться про великі гроші. Тому я думаю, це буде довгострокова боротьба і будуть короткострокові розчарування, але не можна занадто швидко ставити високі очікування. Тоді не дивно, що будуть розчарування

- Росія певний час була торговим партнером номер один для України. Як це змінилося за останні два роки?

- Торгівля з Росією різко падає. Це прискорення - вже не нова тенденція. Вона з'явилася в 2012-2013 роках. У першому півріччі цього року експорт в Росію зменшився на 50%, імпорт теж впав на понад 50%. Тому зараз доля Росії набагато менша, аніж Європейського Союзу. Імпорт з ЄС також в багато разів перевищує імпорт із Росії. Це дійсно різкі зміни. Однак Росія залишається важливою, але набагато менше, ніж 2-3 роки тому.

- Країна змушена шукати нові інвестиції і в Берліні пройде економічний форум, який відкриють прем'єр-міністри України Арсеній Яценюк і канцлер Німеччини Ангела Меркель. Чи хочуть німецькі інвестори зараз вкладати в Україну? І чого вони більше бояться – неподоланої корупції, непрозорої судової системи чи війни на Донбасі?

- Так, це звичайно фактори, які спиняють інвесторів, а нові інвестори дивляться, як йдуть справи у тих, хто прийшов в Україну до них. І саме тут потрібні швидкі реформи в податках і митниці. Та загалом стартові умови для інвесторів цікаві. В Україні дуже маленькі зарплати через знецінення гривні. Українці отримують п'яту частину польських зарплат. Одночасно є ринковий доступ до ЄС, особливо з наступного року, коли запрацює зона вільної торгівлі з ЄС. Тому умови насправді вигідні. Стосовно секторів, то особливо цікавить легка промисловість, аграрна та харчова промисловість. До IT абсолютно точно багато інвесторів виявляють інтерес. Щодо політичного ризику через конфлікт на Сході України, то його можна знизити певними інструментами, а саме: німецький уряд пропонує інвестиційні гарантії. Такі інструменти мають й інші країни. Підприємці можуть застрахуватися від ризиків.

- Поясніть, що це за інструмент?

- Підприємці не можуть застрахуватися від суто економічного ризику, якщо змінюється ринок або інші економічні фактори. Але якщо, наприклад, фірму захоплять озброєні люди, якщо фірму атакують, заберуть, тобто все, що ми розуміємо під політичним ризиком. Це частково трапилося з західними інвесторами на Сході України. Проти цього можна застрахуватися і отримати суму інвестицій назад. Це принаймні частково знижує ризики.

Розмовляла Наталія Фібріг