Басисти в нашому житті

У житті кожної жінки повинен статися свій басист.

Не буду сперечатися, іноді, звичайно, він не басист, а мотоцикліст, це кому як пощастить. Чи поет, чи режисер. Або діджей – загалом, хтось із творчих професій.

Суть від цього не змінюється.

Басист з'явиться на концерті, дуже худий і п'яний. У нього буде косуха на голе тіло, татуювання і кеди. Ну, або мотоцикліст, тоді він, напевно, буде тверезим, і у нього, крім косухи, будуть чоботи і красивий блискучий шолом. Неважливо. Коли він з'явиться у вашому житті, ви не сплутаєте його ні з ким. Його ефектна поява буде приблизно як удар блискавки в Ейфелеву вежу. Як схід сонця над Фудзіямою. Це як побачити своє ім'я в списку зарахованих до вишу. Як стрибнути в ополонку або у прірву. Шляху назад вже не буде.

Загалом, ваша точка збирання буде зрушена, але басист цього не помітить. Він буде в цей момент задумливо грати на своїй бас-гітарі, усвідомлюючи, що уламки дівочих сердець хрумтять у нього під ногами просто безперервно. На цій стадії це поки що ще не ваш басист, нетвереза зовнішність якого буде гріти вас ще не одне десятиліття. Вашим він стане, коли відірве свій нетверезий погляд від споглядання глибин внутрішнього "я", із зусиллям сконцентрується на вашому розпливчатому силуеті і скаже щось типу "Гей, мала!"

Насправді неважливо, що він виголосить: у цей момент ви напевно подумаєте "от козел!", "п'яне бидло!" "і що от це всі так за ним з глузду сходять"? Ви навіть можете пирхнути і відвернутися, і нічого не відповісти. Але басист вже просто так не відпустить, проникнувши своїм корінням в самі глибини вашого серця. Неважливо, що ви думаєте, ви будете спиною відчувати його присутність, і кожен ваше рух буде про те, що за вами спостерігає басист (або мотоцикліст, або діджей, або поет). Отже, далі може статися по-різному: фатальний басист запропонує щось божевільне – поїхати до Трускавця, вкрасти полуницю, вийти за нього заміж, влаштувати перфоманс на центральній площі, розфарбувати написами "peace and love" двері місцевого відділення поліції, відпустити всіх поневолених тварин із зоопарку. Перелік добрих справ нескінченно великий. "Погоджуйся! Другого шансу не буде!" – скаже басист невимушеним тоном. Ось саме з цього моменту, погодившись (або не погодившись, але пообіцявши наступного разу піти купатися голими в міському фонтані), ви якраз і потрапляєте на його вудочку.

І все.

Потім в цей яскравий, але, сподіваємося, короткий період вашого життя буде все.
Ви познайомитеся з його дружиною або більш постійною подругою, ніж ви, і збожеволієте.
Ви будете викликати пожежників і лізти до нього на балкон серед ночі, бо будете підозрювати, що він там з іншою бабою.

Ви будете возити йому ліки, картоплю і алкоголь за першим дзвінком.

Ви будете мчати на інший кінець міста з пляшкою коньяку, щоб знайти у нього в гостях ще одну бабу, яка встигла приїхати раніше вас. Вам нічого не залишиться, як пити втрьох і говорити про поетів Срібного століття, а потім влаштувати груповуху (якщо пощастить).

Ви будете тікати на край світу, телефонувати серед ночі і ридати на кухнях у подруг, запалюючи сигарету за сигаретою. Подруги будуть згадувати своїх басистів, перейматися пристрастями і ридати в унісон, пропонувати вбити його, його дружину і всіх баб навколо.

Ви побачите сяйво навколо нього на концертах і зрозумієте, що інші дівчата теж його бачать, цей удар блискавки в серце, і як зачаровані впадають в чистий екстатичний транс.

У вас будуть незаплановані вагітності, депресії, лікарні і довгий вихід з цих токсичних стосунків з аб'юзером, як скаже ваш психотерапевт.
Зате буде про що згадати, коли ви будете довго, щасливо і нудно у шлюбі з нормальою і спокійною людиною, яка обожнює вас. А басист... що ж, чудово, що він був у вашому житті. Але не залишився.