Реал Сосьєдад - Шахтар - 0:2. Реабілітація

Дивна гра. Сказати, що "Шахтар" переміг на класі, язик не повернеться, бо цей клас став помітним лише хвилин за п'ять до фінального свистка, коли баскський "Реал" просто опустив руки. Проте й випадковою цю перемогу також не назвеш – за великим рахунком, на щось кардинально більше "Сосьєдад" не напрацював. Тому сприймаємо цей результат як даність. А ще – як вдалу спробу реабілітації гірників після серії блідих матчів. І такої ж гри. Можливо, далі піде краще. Наразі залік складено.

РЕАЛ СОСЬЄДАД - ШАХТАР - 0:2. Статистика матчу і відео голів

Вісім разів брав участь колектив із Донецька в груповому етапі чемпіонської ліги. І жодного разу в стартовому матчі не фіксувалася нічия. Не зафіксовано поділ очок і цього разу. В своїй дев'ятій спробі гірники стартували переможно.

Перед грою з "Сосьєдадом" Луческу зазначав, що матч виграє той, хто виграє центр поля. Не знаю, наскільки ці слова донецького тренера були оперативними, а наскільки — шаблонними, проте особливо боротися за цей самий центр поля "Шахтар", як здалося, і не збирався. А якщо точніше — здавав цю територію фактично без бою, нав'язуючи справжню боротьбу вже ближче до своїх воріт. Така тактика, звичайно, могла принести бажаний результат лише у випадку шаленого фарту. Здається, це був саме той випадок. Хоча, певна річ, Мирча Михайлович обов'язково зазначить, що все досконало вивчив і що все тримав під контролем, і що все мало закінчитися саме так. Ну, і матиме рацію. Він виграв, отже всі його слова – суцільна істина. Переможців не судять…

…Три матчі поспіль без перемог, поточне четверте місце в чемпіонаті, гра несформована й місцями кострубата — ще якийсь рік тому ці слова відлітали б від команди Луческу, немов кайданки від загальновідомого ректора-втікача. Проте варто було "Шахтареві" втратити трьох провідних виконавців, як від вчорашньої організованої й меткої команди залишився лише приємний спомин. Купа новачків, на які розщедрився клубний бос, бажаного результату поки що не принесла. З одного боку, в новоприбулому латиноамериканському легіонові поки що складно розгледіти майстрів на кшталт Вілліана чи Фернандіньо, а з іншого — Луческу якось і не поспішає надавати шанси всім тим Фредам та Фернандам. Мирча Михайлович поки що воліє зазвичай використовувати стару гвардію. Проте гвардія ця хоча й не псує борозенку, проте, даруйте, діє аж відверто поверхово. Немає звичної цілісності, злагодженості та шику в загальному оркестрі. Замість звичної симфонії — какофонія якась. Тому нинішні проблеми можна назвати цілком очевидними. Хоча дехто й прогнозував, що навіть такого "Шахтаря" вистачить, аби зібрати вершки на внутрішній арені. Не складається поки що. До того ж, справжню ціну нинішнього донецького клубу ми так і не склали. Бо немає наразі суцільної картини, якісь обривки вражень та напівтонів. Перемогли "Динамо", але програли "Дніпру", розійшлися миром із "Металістом". Навіть за п'ятибальною шкалою більше, ніж на трійку, це не "тягне". Відтак справжню ціну гірняцького буття має скласти Ліга чемпіонів.

Вочевидь, навряд чи доречно говорити, що стартовий матч у Суперлізі міг бути визначальним для подальшої долі команди та її тренера, проте, скажімо так, підсумок цього матчу міг стати симптомним, орієнтуючим. Перемагають донеччани басків — і підстав для твердження про кризу в "Шахтарі" ніби й немає, а поступається — і Луческу доведеться причини негараздів шукати не тільки в хлопчиках, котрі подають м'ячі, а передовсім у собі.

Підстав для того, аби викинути з голови сумні думки про шахтарську кризу, перший тайм у Сан-Себастьяні не дав. Радше навпаки — додав зайвих аргументів. За сорок п'ять хвилин команда Луческу не те, що не організувала жодної більш-менш пристойної атаки, так навіть не завдала жодного удару по воротам супротивника. Не знаю, чи то настанова така тренерська була, проте склалося враження, що надто вже обережно діяли гості, передовсім піклуючись про свої ворота, а в атаці — як бог дасть. Всевишній дав, скажімо відверто, небагато. До того ж, і самі гірники навіть не збиралися нагнітати обстановку попереду чи її форсувати. Як складеться — так і буде. І ще одне незрозуміло: чому "Шахтар", який має достоту широкий вибір в атаці, покладається винятково на Луїса Адріано? Не в формі поки що цей "кандидат" до лав збірної України. Чи інші ще гірші?

Проте, що показово, не форсуючи події на передовій, гірники не надто впоралися і з захисними функціями. Під тиском пресингу гості губилися, часто помилялися в достоту нескладних ситуаціях. Сказати, що баскська команда поставила для команди Луческу чимало надскладних завдань — не можна, однак моменти поблизу воріт П'ятова господарі створювали регулярно. І лише якимось дивом "Реал" пішов на перерву, не маючи результативного гандикапу. Із першотаймових дій "Шахтаря" можна виокремити, хіба що, три жовті картки, зароблені донецькими футболістами на рівному місці. Усе інше — лише натяк на гру як таку.

По перерві змінилася попервах хіба що зовнішня картинка. В тому сенсі, що "Шахтар" перейшов на іншу половину поля. Активність гірників якщо й була, то локальною, а не загальнокомандною. Все той же острах за свої ворота, все та ж обережність на передньому краї. Здалося, що всім своїм виглядом — як зовнішнім, так і внутрішнім, гості демонстрували, що згодні на синицю в жмені. Вочевидь, так здалося не лише мені, а й "Сосьєдаду". Мабуть, така обережна й невиразна гра заколисала баскську команду. Гірникам нарешті вдалася непогана атака, й Тейшейра фактично першим ударом у площину чужих воріт вивів свою команду вперед (ВІДЕО ГОЛУ). Незакономірно, алогічно, проте кого це хвилює? Головне в футболі — результат на табло, любив повторювати колишній києводинамівський тренер. І навряд чи із цим постулатом посперечаєшся.

Звичайно, таке несподіване щастя не могло не вплинути на подальший хід матчу. Гості нарешті відчули себе розкутіше, господарі натомість зайве заметушилися. Ось він, шанс, аби піймати суперника на контратаці. Проте донеччани вперто продовжували гнути свою лінію. Можливо, й правильно чинили. Хоча б тому, що навіси та стандарти у виконанні басків таїли справжню небезпеку. Одного разу "Шахтар" навіть врятувала поперечина (ВІДЕО).

Правильність обраного гірниками курсу підтвердив другий м'яч Тейшейри. Знову непогана атака, знову прицільний удар бразильця (ВІДЕО ГОЛУ). Нічого зайвого, все за книжкою. Два моменти — два голи. Тут вже не скажеш, що випадково. Скоріше навпаки — все закономірно.

Такі перемоги, зазвичай, називають класовими. Відверто кажучи, чогось особливого, точніше кращого у виконанні гірників я не помітив. Команда намагалася, старалася, терпіла, проте колишньої цілісності та міці все ще не проглядається. Може, все це прийде в наступних матчах?

А перемога — завше перемога. Завше повноцінні три очки. А якщо врахувати, в якому психологічному стані "Шахтар" підходив до цього матчу, то цю перемогу важко переоцінити. В усякому разі, про ігрову кризу в "Шахтарі" маємо дружно забути.

Олександр Солнцев