Нетонучі бебики

Історія ніколи не поступалася сучасності й методично наступала на неї. Історія формувала світогляд, надихала патріотизмом і зміцнювала у кожній нації ґрунт під ногами. Кожному хотілося бути древнім і вічним.

І тільки у народів, які були хворі на свою неповноцінність, вигулькували ідеї копнути свою історію так глибоко, щоб ледь не до динозаврів добратися.

Українців роками виховували в тому, що вони є тільки молодшим братом старшого брата, а сама Україна – це тільки окраїна іншої могутньої держави. І настільки баки забили, що самі українці почали шукати якісь інші тлумачення походження своєї назви. Таким чином і виникли древні укри. Бо нікому не хотілося відчувати себе жителями окраїни.

Але усі комплекси походять від незнання. Більшість країн мають дуже прості й примітивні назви: Низька Земля (Нідерланди), Земля Льоду (Ісландія), Східна Країна (Австрія). Назва Португалії походить від одного-єдиного міста Порту. Це так, якби Україна мала назву Київщина. Румунія не страждає від того, що носить назву своїх колонізаторів з Риму.

І якщо прийняти, що Україна (Вкраїна) – це не що інше як КРАЇНА, то все стане на свої місця і не треба буде вигадувати небилиць.

Але сенсацію на цьому не зробиш. Тому час від часу вигулькують різні псевдоісторики, які затуманюють мізки своїми безглуздями. Не маючи не те що фахової, а навіть гуманітарної освіти, ці люди намагаються вразити усіх своїми епохальними відкриттям. Інженер водного транспорту Валерій Войтович видав уже з десяток товстих книжок з української міфології. Цінність цих книжок нульова, бо чоловік навіть не намагався залучити стародруки, а послуговувався винятково сучасними виданнями, у тому числі й моїми.

При цьому безпардонно цупив усе те, що було виявлене кимось. З моєї антології української готичної прози він щедрою рукою черпав інформацію, видаючи її за свою. Мовляв, він сам розшукав ті чи інші твори забутих письменників і уточнив їхню біографію.

Ще один інженер, Валерій Бебик, навіть потрапив у список цьогорічних кандидатів у лауреати Шевченківської премії. На щастя, пролетів. Інакше б та нещасна премія вкрилася остаточною ганьбою.

Яким чином він потрапив у ті списки, не важко здогадатися. Хтось, кому вигідно виставляти українців перед світом ідіотами, дуже сприяє цьому інженеру-історику. Бо він з 2011 року автор і ведучий освітньо-наукового проекту "Цивілізація Incognitа" на телеканалі ТОНІС. Ба більше, ця програма визнана кращою телевізійною програмою 2013 року на ХІІ Міжнародному конкурсі журналістської майстерності "Срібне перо", нагороджена золотою медаллю "Незалежність" Київської спілки журналістів, відзнакою Галицької "Просвіти".

А сам Бебик працював і в Адміністрації президента, і керівником робочої групи з соціальних комунікацій Суспільної гуманітарної ради при Президенті України, а свої опуси регулярно публікує не де-небудь, а в "Голосі України".

З усією серйозністю цей відкривач невідкритого переконує, що українці створили геть усю світову цивілізацію. Чого вартують лише назви його публікацій у "Голосі України": "Глобальна українська цивілізація", "Як орії з Греції Елладу зробили", "Римляни і теукри!", "Єгиптяни і Теукри", "Великий скіф Будда: пророк, який не знав Бога?", "Богом обрана Україна", "Реінкарнація Їсуса Христа: скіфський вимір", "Антична філософія України: Великий скіф Аристокл (Платон)" і т. д.

Тобто, куди не копни, всюди ми. Ісус, Будда, Тутанхамон, Нефертіті, Чингісхан, Александр Македонський – усе це українці. Як і геть усі античні герої: Ахілл, Геракл, Одіссей і т. д. А засновники Риму Ромул і Рем походять з міста Ромни. Римський імператор Сулла – з Посулля. Столицю Лівії Тріполі заснували трипільці.

Керуючись такою забійною логікою, можна сміливо стверджувати, що Кіото заснували кияни, Мельбурн – це покруч від Малий Бір, а Пелопоннес – це не що інше, як володіння нашого князя Пилипа – Пилип-кнезь.

А от Пушкін у Бебика єврей, бо предок його був Абрамом. Тоді, мабуть і Баратинський Євгєній Абрамовіч був євреєм?

Дивним чином усі апологети фальсифікату під назвою "Велесова книга", усі рунвірці і бебикофіли автоматично ще й антисеміти. Тобто уся ця фантазійна конструкція, яка має представляти прадавність України, ця піраміда безглуздя спрямовується своїм вістрям у дуже конкретний пункт. Не важко здогадатися, для чого це робиться.

Україна віддавна позиціонована в багатьох проплачених Кремлем зарубіжних масмедіа як батьківщина антисемітизму. Це робилося методично і не від сьогодні. Тому й ширилися різні версії щодо ледь не вирішальної участі українців в організації Голокосту. А от Сталін, який був не меншим антисемітом, ніж Гітлер, поволі проходив процес очищення. Настільки, що вже заговорили про вулиці його імені.

Не раз у своїх публікаціях висміюючи "Велесову книгу", в якій лише невіглас не добачає підробки, я наражався на образливі листи і прокльони. Одна дама написала мені, що "Велесова книга – це українська Біблія, яка на багато сотень літ випередила іудейську". І що нам треба повернутися до прабатьківської Рун-віри та перестати поклонятися жидівським богам і "розпуснику та пияку "святому" Володимиру". А завершилася ця петиція закликом поміняти кольори на прапорі.

Тобто робота, як бачимо, йде цілеспрямована: підкосити коріння наших традицій, внести розгардіяш, заплутати так, аби народ розгубився і втратив єдність. Одні будуть ходити з синьо-жовтим прапором, а інші з жовто-синім, одні підуть до церкви, а інші до капищ, а тим часом у такій мутній воді можна творити багато чого вигідного для сусідньої країни.

Тому, коли ми однією рукою тягнемося до Європи й Америки, виклянчуючи допомогу, а другою пестимо пройдисвітів і провокаторів, то це не виглядає смішно. Це виглядає дико. І це ніяк не повинні підтримувати урядова газета, радіо- і телеканали.