Параноїдальна мрія Путіна

Щорічні саміти Генасамблеї ООН – це унікальна нагода для всіх світових лідерів зібратися разом: себе показати, на інших подивитися. Нагадати про свою країну, заявити про її інтереси і її погляд на міжнародну ситуацію, на міжнародні проблеми, перекинутися слівцем у кулуарах. Не всі користуються такою можливістю.

Але нинішня сесія дійсно унікальна, тому що по-перше ювілейна (70 років), а по-друге, вперше після десятилітньої перерви приїхав Путін. Всі ключові лідери там. Тому ця сесія ще до її початку перетворилася з простого майданчику для обміну думками на майданчик ідеологічної боротьби, враховуючи різноманітні конфліктні ситуації, умовно, від Сирії до України.

На відміну від американського і китайського лідерів, яким багато аплодували, Путін виступав у гробовій тиші. Його слова нібито правильні, але їм немає віри. Зокрема й тому, що всі розуміють його відчайдушний цинізм і подвійні стандарти. Путін каже, що треба дотримуватися уставу ООН і міжнародного права. Добре, але чого ж ти сам не дотримувався його минулого року відносно України? Інший приклад. Він так емоційно казав, що не можна давати зброю терористам, а хто дає зброю терористам на сході України?

Свою промову на Генасамблеї ООН Путін почав зі згадування про Ялту. Це його параноїдальна мрія - Нова Ялта. Новий розподіл світу на сфери впливу між Росією і США. І Україна, безумовно, – у російській сфері впливу.

Він пропонує широку антитерористичну коаліцію. І багатьом експертам і політикам зрозуміло, для чого. Для нього це спосіб подолати нинішнє протистояння із Заходом. І він, між іншим, перед Генеральною Асамблеєю надмірно показушно організував російську активність у Сирії, щоб трошки полякати Захід і підштовхнути його до переговорів по Сирії. Він відволікає увагу від України і від ролі Росії в українських подіях і в той же час пропонує Заходу партнерство. Для чого? Дві мети. Мета-мінімум: щоб через це партнерство добитися спочатку пом'якшення, а потім зняття санкцій. Мета-максимум: щоб відновити великий клуб світових лідерів наддержав, які будуть усе вирішувати.

Але це для Заходу в цілому і США, зокрема, це не вчорашній і навіть не позавчорашній день.

Це продемонстрував розлогий виступ Обами, який нагадав: речі, які відбулися і відбуваються в Україні ( анексія Криму, війна на Донбасі) неприпустимі. Це загроза для всіх і кожного. І хоча Україна не була головною темою його промови, принципова позиція США щодо тих проблем, з якими стикнулася Україна, зберігається. Для нас важливо, що ця принципова позиція пролунала і на переговорах з Путіним тет-а-тет.  

Але на відміну від минулого року, коли тема України була першою і головною, зараз головною є проблема Сирії і міграційна криза.

І одне із надзавдань Порошенка – не дати забути про Україну країнам ЄС. І Довести правду - і про війну на Донбасі, і про захоплення Криму  - до тих країн, які не дуже розуміються на цьому. Щоб і в Африці, і в Латинській Америці, і в Азії  знали, що це таке "українська криза".

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!