"Гомофобський" закон може стати інструментом шантажу і вимагань

Уважно перевірте вміст своїх портативних носіїв інформації, чи є на них фільми "Горбата гора", "Чорний лебідь", "Малголленд-драйв" або серіал "Секс і місто". Придивіться, що стоїть у вас на книжкових полицях. Насправді старий добрий Шерлок Холмс і доктор Ватсон виглядають вельми підозріло - двоє чоловіків живуть в одній квартирі і непогано ладять. А може, ви шанувальник творчості Таїсії Повалій? У кліпі "Губы твои алые" №2 Партії регіонів у прямому розумінні цього слова оспівує лесбійське кохання.

Але поки спішно "вбивати" цей кліп не варто. Скандальний проект закону про заборону пропаганди гомосексуалізму, що передбачає покарання аж до позбавлення волі на строк до 5 років, прийнятий тільки в першому читанні.

Чи підуть українські депутати шляхом своїх російських колег? Адже в ряді регіонів Росії, зокрема в Санкт-Петербурзі, Рязані і Новосибірську в 2012 році також заборонили пропаганду гомосексуалізму. І закон там уже активно діє - десятки російських гей-активістів були оштрафовані на великі суми.

"Пропаганда" гомосексуалізму - що це?

Почнемо з того, що, швидше за все, долю цього законопроекту в Україні вже будуть вирішувати депутати наступного скликання. 16 жовтня - останній день роботи нинішньої Ради.

Примітно, що думки регіоналів щодо подальшої долі цього законопроекту розійшлися.

"Я думаю, що він не пройде друге читання. І я впевнений, що він не збігається з європейськими вимогами соціальної рівності всіх людей", - запевнив ТСН.ua регіонал Леонід Кожара.

Як відомо, в останні дні різні міжнародні інституції переконували українських депутатів цей законопроект відхилити. Генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд навіть написав Володимиру Литвину відповідний лист.

І, тим не менш, координатор більшості Михайло Чечетов впевнений, що законопроект таки пройде.

"Давайте проведемо три референдуми, - запропонував Михайло Васильович у розмові з ТСН.ua. - Проведемо референдум щодо мови. Чи треба робити російську другою державною? Я не знаю, проголосують люди чи ні. Друге питання: чи треба вступати в НАТО чи Митний союз? Тут я теж не знаю, за що люди проголосують, у мене впевненості немає. А от якщо поставити питання про те, чи правильно був прийнятий закон, що забороняє пропаганду гомосексуалізму дітям, впевнений, що 99% відсотків сказали б "правильно".

У дуже довгій назві закону № 8711 слово "діти", дійсно, присутнє. Але ось в самому тексті цього проекту про дітей - ані слова. З іншого боку, в тексті законопроекту його автори говорять про те, що в Україні треба заборонити "пропаганду гомосексуалізму". Але вони так і не потрудилися пояснити, що таке пропаганда. При бажанні під пропагандою можна визнати і просте інформування.

"Мені здається, у нас пропаганда правлячої партії набагато небезпечніша, ніж пропаганда будь-якого гомосексуалізму. Всі ці крики, що ми живемо в православній країні і повинні боротися з гомосексуалізмом, не витримують жодної критики", - сказала ТСН.ua депутат, член партії "Удар" Ірина Геращенко.

Активісту гей-руху Святославу Шеремету цей законопроект своєю ідеологією нагадує закон про наклеп Віталія Журавського.

"Обидва законопроекти неприйнятні через одну причину: в разі їхнього прийняття вони можуть стати інструментом шантажу, вимагань та інших маніпуляцій. Адже під горезвісну "пропаганду гомосексуалізму" можна підвести багато чого: від класики античної літератури і зображень грецьких амфор до сучасних телесеріалів, де гомосексуальні стосунки відображені просто тому, що вони існують в природі", - вважає Шеремет.

Суспільство гомофобів

І все ж експерти вважають, що законопроект № 8711 має перспективу пройти друге читання. Основна причина - навряд чи побутова гомофобія депутатів зустріне опір суспільства. Навряд чи проти цього законопроекту вийдуть боротися опозиційні політики, як вони протестували проти закону про мови (деякі з них навіть є його співавторами). Навряд чи вийдуть журналісти, які ще вчора боролися проти закону про наклеп. У нашому консервативному суспільстві в боротьбі проти такого закону політичних дивідендів не набереш...

"Законодавці так чи інакше реагують на громадську думку. Якщо громадська думка, у всякому разі, активної частини громадськості, щодо закону про наклеп була негативною, то тут депутати можуть розраховувати якщо не на підтримку, то на досить широке розуміння українського суспільства", - припустив у розмові з ТСН.ua політтехнолог Олег Медведєв.

Втім, самі автори запевняють, що закон зовсім не кровожерний, що там не йдеться про переслідування людей з нетрадиційною орієнтацією.

"Я як європейський політик можу з упевненістю сказати, що ніхто не забороняє гомосексуалізм. Але я не хочу, щоб наших дітей провокували нетрадиційною сексуальною орієнтацією як чимось спокусливим і модним", - пояснила автор законопроекту Лілія Григорович.

І тут, мабуть, не можна не погодиться з відомим блогером Олександром Бауном, що найдивніше у вітчизняній гомофобії (і українській, і російській) - це якась разюча невпевненість у сексуальної орієнтації, своєї і оточуючих.

"Виходить, що гетеросексуальність тримається на тонкій нитці незнання. Буквально висить на волосині. Дізнаєшся, що є геї, зустрінеш, не дай бог, в житті - і все, пропав мужик. Людину в його сексуальній орієнтації тримає, виходить, тільки відсутність альтернативної пропозиції. Ось ганявся наш телепень за дівчатами, смикав за коси, а тут дізнався, що можна, виявляється, не ганятися, і охолов", - іронізує блогер.

Політтехнолог Олег Медведєв пожартував у розмові з ТСН.ua, що можливо, цей закон ініціювали ті, хто не впевнений у своїй орієнтації. "Якщо вони настільки слабкі духом, то не можна так думати і про всіх інших. Це закладено природою, а не відбувається під дією пропаганди", - говорить Медведєв.

До слова, деякі психотерапевти, як наприклад Тіна Берадзе, відзначають, що категоричне заперечення гомосексуалізму свідчить про його латентну фазу розвитку в психіці особистості.

А якщо серйозно, то в цій ситуації залишається сподівається на те, що законопроект 8711 чекає та ж доля, що і законопроект про "наклеп", і що новому скликанню вистачить розуму його не приймати. Все-таки Україна - це європейська держава і ми живемо в 21-му столітті.

Олена Яхно