Трамп вибиває друзів Путіна: як війна США та Ізраїлю проти Ірану вдарить по Росії

В інтерв’ю CNN Дональд Трамп розповів, що чергова військова операція проти Ірану планувалася на чотири тижні, і зараз США трохи випереджають графік. Водночас він попередив, що велика хвиля ударів ще попереду, не виключивши початок сухопутної операції з заходженням американських військ на іранську територію. Зараз Ізраїль продовжує завдавати ударів як по урядових об’єктах у Тегерані, так і по цілях терористичної іранської «Хезболли» в Лівані, яка вже здійснила атаки по Ізраїлю. Крім того, вперше від 2024 року, коли було досягнуто угоди про припинення вогню, ізраїльська армія почала просуватися на території південного Лівану.

Удари Ірану по американських військових і нафтових об’єктах у країнах Перської затоки у відповідь на військову операцію США та Ізраїлю, розпочату 28 лютого, стали для Трампа сюрпризом. На відміну від американського президента, очільник Пентагону Піт Гегсет не став прогнозувати, наскільки затягнеться війна проти Ірану. За його словами, США не починали цю війну, але за президентства Трампа її завершать. А спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявив, що під час переговорів іранські представники хизувалися можливістю створення одинадцяти ядерних бомб.

Поки сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявляє, що Куба стане наступною, ЗМІ та експерти кажуть, що зараз усе залежатиме від воєнної математики: наскільки Ірану вистачить запасів ракет і дронів, щоб продовжувати бити по Ізраїлю та країнах Перської затоки, та наскільки у останніх вистачить ракет-перехоплювачів та іншої зброї, щоб цьому протидіяти. Судячи з останніх коментарів Трампа, переговори з Іраном вести вже надто пізно. Але не треба забувати про ще один дуже важливий фактор — подальше блокування Іраном Ормузької протоки, через яку здійснюється понад 20% світових постачань нафти й газу.

Війна на Близькому Сході вже сколихнула світові енергетичні ринки. Ціни на нафту та газ стрімко зросли, з чого скористається Москва. Тому в цьому тексті ТСН.ua розгляне, як чергова війна США та Ізраїлю проти Ірану вдарить по Росії, з одного боку, та які вигоди може принести Кремлю — з іншого.

У Путіна все менше друзів: Росія зазнає збитків

У січні 2025 року, за кілька днів до інавгурації Трампа, Іран і Росія уклали договір про всеосяжне стратегічне партнерство на 20 років. Одним з головних його пунктів було взаємне постачання зброї. Проте як Москва, так і Тегеран тоді відхрестилися від створення військового союзу. А в МЗС РФ пізніше уточнили, що ця угода не є договором про взаємну оборону, як це, наприклад, передбачено договором між Росією та Північною Кореєю.

«Коли в суботу вранці (28 лютого — Ред.) Тегеран зазнавав бомбардувань США та Ізраїлю, його головний дипломат набрав номер Москви. На іншому кінці лінії Сергій Лавров висловив співчуття своєму іранському колезі та пообіцяв усну підтримку. Таким чином, Іран став останньою країною після Сирії та Венесуели, яка на власному досвіді відчула, що означає партнерство з Росією», — пише Politico, також нагадуючи, що в лютому Москва й Тегеран проводили спільні військові навчання в Оманській затоці, на які Росія відрядила лише один свій корабель.

Невідомо, чи звертався Іран по допомогу до Росії та Китаю до і після початку ударів США та Ізраїлю. Москва та Пекін обмежилися лише публічними засудженнями військових дій. МЗС КНР заявило, що удари по Ірану припали на дипломатичні переговори, які тривають. МЗС РФ назвало це «навмисним, спланованим і нічим не спровокованим актом збройної агресії». Ліквідацію верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї Путін назвав «цинічним порушенням усіх норм людської моралі та міжнародного права». А кремлівська пропаганда одразу почала скиглити, що російське керівництво за такої політики адміністрації Трампа може стати наступним.

За словами Володимира Зеленського, у Росії немає ресурсів для допомоги Ірану. Дійсно, після втрати впливу у Венесуелі, Сирії та ширше — на Близькому Сході «союзники» Росії, які ще залишилися, на власні очі побачили, чого насправді варті обіцянки Кремля щодо підтримки та міцної дружби. До того ж після початку чергової воєнної операції США та Ізраїлю проти Ірану Москва зазнає чималих збитків.

По-перше, на початку минулого тижня Financial Times повідомляла про таємну угоду між Росією та Іраном на 500 млн євро щодо посилення іранської ППО комплексами «Верба» та винищувачами Су-35.

По-друге, восени 2025 року «Росатом» отримав контракт на $25 млрд на будівництво чотирьох нових енергоблоків в Ірані на Бушерській АЕС.

Вигоди для Кремля: ціни на нафту та відволікання уваги

За словами директора програм Європи, Росії та Євразії у Chatham House Грегуара Руса, Росія не вступатиме в жодне військове протистояння зі США та Ізраїлем, не подавши Тегерану жодного знаку про те, що може надати будь-яку підтримку. Натомість доки ситуація в Ірані не проясниться, Москва прагнутиме максимально використати відволікання уваги США в надії позбавити Київ медійного кисню та відсунути свою війну проти України на міжнародній арені на другий план.

В інтерв’ю італійській газеті Сorriere Della Sera Володимир Зеленський зауважив, що Іран тепер навряд чи зможе виробляти ракети й безпілотники для Росії. Український президент припустив, що, можливо, росіяни тепер озброюватимуть іранців у відповідь. Щоправда, це відбувається вже давно. Наприклад, в уламках іранського «Шахеда», який атакував британську авіабазу на Кіпрі цими днями, виявили російські деталі.

Війна проти Ірану виснажує запаси зброї, передовсім у США. Володимир Зеленський уже кілька разів наголошував, що Україна може зіткнутися з дефіцитом ракет-перехоплювачів для ППО, які потрібні американцям та їхнім союзникам на Близькому Сході. Адже Росія сподівається, що США втягнуться у тривалу війну з Іраном, що погіршить відносини між Америкою і країнами Перської затоки, які традиційно виступають за дипломатичний діалог, а не військову конфронтацію.

Проте найбільше, від чого виграє Росія — це здорожчання нафти й газу. Країни ОПЕК+ (Організації найбільших країн-експортерів нафти — Ред.) уже погодили збільшення видобутку, щоб запобігти ціновим шокам на ринку. Але ціна на нафту марки Brent зростає другий день поспіль, перевищивши $85. Ціни на європейський природний газ зросли на понад 70% цього тижня після того, як Катар призупинив виробництво зрідженого природного газу (ЗПГ) на своєму заводі, який є найбільшим у світі.

ТСН.ua уже повідомляв, що аналітики прогнозують ще більше зростання цін на енергоносії на тлі подальшого блокування Іраном Ормузької протоки — ключового коридору, який з’єднує Перську затоку з океаном. Через неї проходять понад 20% світових постачань нафти й газу. Reuters повідомляє, що європейські ціни на бензин уже зросли на 40%. Ціни на цукор, добрива та сою також підвищилися.

Пізно ввечері у вівторок, 2 березня, Корпус вартових ісламської революції (КВІР — паралельна до армії структура, підпорядкована напряму верховному лідеру) погрожував відкривати вогонь по будь-якому судну, яке намагатиметься пройти через протоку. Водночас американське командування повідомило, що за ці дні потопило одинадцять іранських кораблів. Тому не зовсім зрозуміло, як і чим Тегеран блокуватиме судноплавство в Ормузькій протоці. Якщо Ірану все ж вдасться це зробити, країнам-експортерам нафти в регіоні нічого не залишиться, окрім як скорочувати видобуток, не дивлячись на домовленість ОПЕК+, що ще більше вплине на ціни на нафту.