Війна на Близькому Сході: ескалація загострюється — чи має Трамп план дій після ударів по Ірану

На Близькому Сході розгорілася справжня регіональна війна. Після нової серії ударів США та Ізраїлю по Ірану, які почалися в суботу, 28 лютого, за словами Дональда Трампа, ліквідовано 48 іранських лідерів, включно з верховним лідером країни аятолою Алі Хаменеї. Тепер Тегеран гатить ракетами й «Шахедами» по країнах Перської затоки, де є американські бази та нафтові об’єкти. В соцмережах повно фото й відео влучань по фешенебельних готелях та одному з найзавантаженіших аеропортів світу в Дубаї — місті, яке ще донедавна вважалося осередком найбезпечнішого й найзаможнішого життя.

За два дні Іран запустив по ОАЕ 541 БпЛА та 165 балістичних ракет. Також Тегеран атакував американські бази в Кувейті, Катарі та Бахрейні. Мережею розлетілися відео чорного диму над будівлею посольства США в Кувейті, французькими ВМС в порту Заєд в ОАЕ та біля німецького круїзного лайнера в Абу-Дабі. Іран вдарив і по НПЗ Aramco в Саудівській Аравії — компанії, яка є одним з найбільших експортерів нафти в світі. Термінал і завод були тимчасово зупинені, проте на експорт це не вплинуло. Водночас Катар після іранських ударів зупинив свій завод з експорту зрідженого газу (ЗПГ), який є найбільшим у світі.

Станом на вечір понеділка, 2 березня, європейські оптові ціни на газ злетіли на майже 50%, що є найбільшим здорожчанням від березня 2022 року. Ціна на сиру нафту марки Brent теж підскочила на 10% — до майже $80. Аналітики прогнозують ще більше зростання на тлі можливого блокування Іраном Ормузької протоки — ключового коридору, який з’єднує Перську затоку з океаном. Через неї проходять понад 20% світових постачань нафти й газу. Проте в Єврокомісії переконують, що це не вплине на європейський ринок, бо переважну частину близькосхідного ЗПГ і нафти купують азійські країни. Проте війна на Близькому Сході вже впливає на вартість енергоносіїв в усьому світі, і це, авжеж, відобразиться на Європі.

Попри заяви Дональда Трампа, що нове керівництво Ірану хоче переговорів, війна на Близькому Сході, яка вже охопила майже одинадцять країн, далека від завершення. Ба більше, Трамп не виключив можливої сухопутної операції проти Ірану. Тож чого очікувати далі та як ця війна вплине на Україну? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Ще одна «швидка» війна: чому США та Ізраїль знову вдарили по Ірану

Початку чергової військової операції США та Ізраїлю «Епічна лють» передували тижні інформаційного нагнітання у ЗМІ та закулісних переговорів з іранським режимом. Видання Axios повідомило, що під час останнього раунду переговорів з іранцями в Женеві 17 лютого американці поклали на стіл остаточну пропозицію: 10-річний мораторій Ірану на збагачення урану, а потім повернення потужностей у символічних кількостях. Проте Тегеран її відхилив, після чого спецпосланець Трампа Стів Віткофф припустив, що «вже за тиждень Іран може отримати матеріал для виготовлення ядерних бомб».

Саме «незвична пара союзників» — Ізраїль і Саудівська Аравія, як пише The Washington Post, переконала Трампа розпочати удари, щоб повалити режим Алі Хаменеї. Хоча публічно країни Перської затоки, включно з Ріядом, завжди виступали за стриманість і діалог. За інформацією The Wall Street Journal, у своїй спільній операції США та Ізраїль задіяли 200 винищувачів, які завдали ударів по 500 цілях у всьому Ірані. Розвідки двох країн місяцями вичікували, коли вище керівництво Ірану збереться на нараду в одному місці. Зокрема, на резиденцію ліквідованого аятоли Хаменеї скинули 30 авіабомб, перетворивши її на руїни.

Крім аятоли Алі Хаменеї та членів його сім’ї було також ліквідовано вище військове керівництво Ірану, включно з міністром оборони та командувачем Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР — паралельна до армії структура, підпорядкована напряму верховному лідеру). Тегеран уже визначився з виконувачем обов’язків верховного лідера до обрання нового. В неділю, 1 березня, Трамп встиг заявити, що нове керівництво Ірану хоче переговорів, і він начебто погодився на це. Проте вже в понеділок вранці, 2 березня, секретар Вищої ради нацбезпеки Ірану заявив, що Тегеран не вестиме переговорів із Вашингтоном.

Протягом трьох днів напружених бойових дій на Близькому Сході з’являлося багато суперечливої інформації, наприклад, що Іран уразив американський авіаносець USS Abraham Lincoln у Перській затоці. Американське військове командування це заперечило, заявивши, що запущені ракети навіть не наблизилися до судна. Проте три американські винищувачі таки були помилково збиті ППО Кувейту. Також Дональд Трамп підтвердив загибель чотирьох американських військових, додавши, що «втрат буде більше».

Нагадаємо, що 22 червня 2025 року США та Ізраїль уже завдавали ударів по трьох ядерних об’єктах Ірану, після чого Трамп тріумфально заявив, що іранська ядерна програма похована назавжди. Тож зараз багато американських ЗМІ та експертів закидають адміністрації Трампа те, що це виявилося не зовсім так. Адже в понеділок, 2 березня, в інтерв’ю CNN президент США заявив, що операція «Епічна лють» була єдиним способом розібратися з іранським режимом.

«У них була вся ця збагачена сировина. Вони хотіли відновити роботу, але все було в такому поганому стані, що гора (в якій, напевно, розташовувався один з ядерних об’єктів — Ред.) практично обвалилася», — заявив Трамп, додаючи, що ця військова операція проти Ірану може тривати чотири-п’ять тижнів.

Чи має Трамп стратегію: США готові воювати кілька тижнів

Вочевидь, після успішної операції США у Венесуелі, коли американським військовим на початку січня цього року вдалося захопити президента країни Ніколаса Мадуро та його дружину, доправивши їх до американського суду, Трамп вважав, що й «Епічна лють» буде швидкою. Проте Тегеран почав гатити своїми ракетами й «Шахедами» по всіх американських базах та об’єктах у країнах Перської затоки.

Старший науковий співробітник Центру миру й безпеки Інституту Гудзона на Близькому Сході Джоел Рейберн вважає, що режим в Ірані не зможе здійснювати тривалий опір, його берегові батареї та протикорабельні пускові установки крилатих ракет недовго протримаються. Проте незалежно від того, чи буде кампанія США затяжною, Вашингтон повинен зупинити експорт іранської нафти, щоб перекрити грошовий потік до Тегерана, доки іранський режим повністю не капітулює.

«Це означає перешкоджання виходу іранських нафтових танкерів із Перської затоки та перехоплення тих, що вже перебувають у відкритому морі, якщо їх можна точно визначити. Іншими словами, США повинні запровадити блокаду іранських суден», — переконаний Джоел Рейберн.

Британський прем’єр Кір Стармер, якого Дональд Трамп розкритикував за заборону США використати дві британські бази для завдавання ударів по Ірану, завив, що Лондон «виніс уроки з Іраку» й не вірить у можливість зміни режиму в Тегерані лише шляхом повітряних ударів без наземної операції. Хоча очільник Пентагону Піт Гегсет і заявляє, що операція «Епічна лють» — це не нескінченна війна, яка не має на меті повалення режиму в Ірані, Трамп не виключає введення американських військ безпосередньо на територію Ірану.

Іранські дрони атакували британську авіабазу на Кіпрі. Стармер навіть не виключав залучення українських експертів до збиття «Шахедів» у Перській затоці. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявляв, що Париж може долучитися до оборони партнерів на Близькому Сході. За словами Володимира Зеленського, у Москви немає ресурсів для масштабної підтримки Тегерана. Навіть Китай — основний покупець іранської нафти — не виявив бажання допомогти Тегерану. Водночас український президент припустив, що за тривалих бойових дій у регіоні Перської затоки негативним аспектом може стати дефіцит ППО у східних держав. Це своєю чергою може позначитися на постачаннях Україні.

Проте навряд чи хтось розуміє, як далі розгортатимуться події, якщо США та Ізраїль продовжать свої удари по Ірану, та чи вийдуть іранці масово на вулиці, вимагаючи зміни режиму. Поки що КВІР заявляє, що здаватися не збирається, а на пропагандистському державному іранському телебаченні транслюється картинка буцімто протестів іранців проти ліквідації Хаменеї.

«Навіть якщо буде призначено наступника (ліквідованого Хаменеї — Ред.), різні центри влади в країні, які конкурують, ймовірно, вступлять у період інтенсивної боротьби та суперництва. Крах режиму залишається можливим, що потенційно може спровокувати внутрішній хаос і громадянську війну в Ірані з побічними наслідками, які можуть включати масштабні потоки біженців до Туреччини та країн Перської затоки», — зазначає директорка та старша радниця програми Близького Сходу в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Мона Якубян.