Війна на Близькому Сході набирає обертів: які небезпеки та приховані можливості для України

Зранку 2 березня ситуація на Близькому Сході загострилася через масовані взаємні удари між Ізраїлем, США та проіранськими силами, що призвело до початку масштабної наступальної операції проти Тегерана й «Хезболли».

Що відомо про ситуацію на Близькому Сході 2 березня та як вона вплине на Україну — читайте в матеріалі ТСН.ua.

На Близькому Сході різко загострилася ситуація

Зранку 2 березня ситуація на Близькому Сході різко загострилася через масштабну хвилю ударів між Ізраїлем, Іраном ы ліванським угрупованням «Хезболла». Конфлікт перейшов у фазу відкритої наступальної операції Ізраїлю під назвою «Roaring Lion».

Ескалація почалася з дій проіранських сил. Ліванське угруповання «Хезболла» здійснило перший від листопада 2024 року ракетний обстріл півночі Ізраїлю, назвавши це помстою за загибель верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.

Паралельно з цим було зафіксовано атаку безпілотника типу Shahed по британській авіабазі на Кіпрі. Президент Кіпру підтвердив використання дрона іранського виробництва.

Ізраїль відповів одночасною атакою на двох фронтах — у Лівані та безпосередньо в Ірані.

Зокрема, армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) завдала масованих авіаударів по Бейруту та півдню країни. Ціллю стали інфраструктура терористів та керівний склад «Хезболли». Також ВПС Ізраїлю розпочали «широку хвилю» атак у самому центрі Тегерана.

Найрезонанснішим результатом ізраїльської операції стала ймовірна ліквідація Мохаммада Раада — очільника парламентської фракції «Хезболли» та ключової фігури в ієрархії угруповання. Ізраїльське командування підтвердило знищення кількох високопосадовців у Бейруті та «центрального терориста» на півдні Лівану.

Водночас Іран розширив географію атак, завдавши ударів по країнах Перської затоки. В Об’єднаних Арабських Еміратах іранські дрони атакували місто Рас-ель-Хайма. В Саудівській Аравії іранські військові, ймовірно, атакували об’єкт компанії Saudi Aramco в Рас-Танурі, який є одним з найбільших нафтових експортних терміналів світу.

Попри те, що атака спричинила превентивну зупинку нафтопереробного заводу, експерти вважають пошкодження мінімальними завдяки ефективній роботі систем протиповітряної оборони.

У самому Ірані через бомбардування понад 130 міст панує хаос: мешканці масово залишають домівки, а кількість загиблих, за оцінками Червоного Півмісяця, вже сягнула 555 осіб.

Ізраїль наголошує, що цілями атак є винятково центри управління та верхівка іранської влади. Наразі відомо про загибель 11 людей в Ізраїлі та 31 — у Лівані, пише The Guardian.

США під час операції в Ірані втратили винищувачі та військових

Центральне командування США повідомило, що під час відбиття масованої атаки іранських літаків, ракет і дронів ППО Кувейту помилково збила три американські винищувачі F-15E.

Усі шестеро пілотів встигли катапультуватися, їх уже врятували. Кувейтська сторона визнала інцидент і продовжує підтримку спільної операції.

«Винищувачі ВПС США були помилково збиті кувейтською протиповітряною обороною. Усі шестеро членів екіпажу катапультувалися, були врятовані та перебувають у стабільному стані. Кувейт визнав цей інцидент, і ми вдячні кувейтським силам оборони за їхні зусилля і підтримку в цій операції, яка триває», — йдеться у повідомленні.

Згодом речник Центрального командування США капітан Тім Гокінс повідомив про зростання втрат під час операції проти Ірану, пише CNN. Наразі підтверджено загибель чотирьох американських військовослужбовців, які стали жертвами одного нападу в Кувейті. Кількість тяжкопоранених зросла до 18 осіб.

Також через критичне погіршення безпекової ситуації США закликали своїх громадян негайно залишити Ліван, доки доступні комерційні рейси, оскільки авіаудари тривають по всій країні, пише The Guardian.

Після ударів по Кіпру Греція готує оборону, а Лондон змінює політику

Після атаки іранського дрона Shahed-136 на британську авіабазу Акротірі та загрози ракетних ударів Греція розпочала термінову операцію з оборони Кіпру. До Східного Середземномор’я направлено фрегати Kimon і Kentauros, обладнані антидроновими системами, а також винищувачі F-16 для посилення протиповітряної оборони острова.

Міністр оборони Нікос Дендіас підтвердив, що Афіни захищатимуть Кіпр протягом усієї кризи, а з британських баз Акротірі та Декелія вже проведено повну евакуацію людей.

Окрім того, атака змусила Велику Британію радикально змінити свою позицію, зазначає військовий експерт Давид Шарп. Якщо раніше Лондон уникав конфлікту з Тегераном та не дозволяв США використовувати свої об’єкти, то зараз прем’єр Кір Стармер надав американським силам повний доступ до баз для проведення оборонних операцій.

Британська сторона фактично приєдналася до союзників у відповідь на агресію Ірану.

У ЄС і НАТО вирішили не втручатися у війну проти Ірану

Європейські лідери та керівництво НАТО засудили агресію Ірану, проте відмовилися від прямої участі у військових ударах США та Ізраїлю.

Велика Британія не долучатиметься до наступу. Прем’єр Кір Стармер спершу заборонив використання британських баз для атак, посилаючись на міжнародне право, проте згодом дозволив США доступ до об’єкта Дієго-Гарсія винятково для обмежених оборонних цілей.

Німеччина та Іспанія також офіційно дистанціювалися від операції. Берлін заявив про брак ресурсів для такої кампанії, хоча підтвердив готовність контингенту в Йорданії та Іраку до самооборони. Мадрид своєю чергою заблокував використання спільних зі США баз для ударів по іранській території.

Генсек НАТО Марк Рютте підкреслив, що Альянс не братиме участі в операції, назвавши її суто американсько-ізраїльською ініціативою. Попри політичну підтримку дій Вашингтона, європейські союзники зосереджені на захисті власних сил у регіоні, а не на веденні наступальної війни.

Спільна операція США та Ізраїлю проти Ірану стрімко розширилася

Спільна військова операція США та Ізраїлю проти Ірану за 10 годин охопила території дев’яти країн, спричинивши масштабні жертви та руйнування, пише The Guardian. Президент США Дональд Трамп заявив, що повітряна кампанія може тривати тижнями, та закликав іранців до повалення режиму.

«Європейські союзники дистанціювалися від початкового рішення Трампа розпочати війну, заявивши, що вона не відповідає правовому порогу для зустрічі з безпосередньою загрозою. Але відтоді вони заявили, що братимуть участь, щоб допомогти придушити здатність Ірану завдати удару по їхніх союзниках після того, як Тегеран завдав удару по їхніх союзниках», — зазначили журналісти.

Згодом очільник Пентагону Піт Гегсет заявив, що удари США по Ірану в межах операції «Епічна лють» не мають на меті зміну режиму, а є відповіддю на багаторічну агресію проти американців.

За його словами, США не розпочинали цю війну, але мають намір її завершити. Гегсет підкреслив, що нинішня повітряна операція є найточнішою та найсмертоноснішою в історії, а будь-які погрози громадянам США отримають жорстку відсіч.

«Це не так звана війна за зміну режиму, але режим справді змінився, і світ від цього став кращим. Якщо ви вбиваєте американців, якщо ви погрожуєте американцям у будь-якій точці світу — ми будемо полювати на вас», — сказав Гегсет.

Проте через критичне виснаження запасів ракет для ППО США та Ізраїль прагнуть максимально швидко підірвати військову міць Ірану і змусити його до капітуляції, повідомляє The Wall Street Journal.

Медіа зазначає, що ракети-перехоплювачі для систем Patriot і THAAD витрачаються значно швидше, ніж виробляються, що загрожує обороноздатності Вашингтона в інших регіонах. Дефіцит високоточної зброї може змусити Пентагон перерозподіляти резерви, що потенційно поставить під удар постачання боєприпасів до Європи та України.

Чи є жертви серед українців внаслідок конфлікту на Близькому Сході

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що постраждалих громадян України через загострення конфлікту на Близькому Сході немає. За його словами, наразі там перебувають близько 250 тисяч українців.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава працює над тим, щоб допомогти своїм громадянам на Близькому Сході. За його словами, координацію здійснюють МЗС та Служба зовнішньої розвідки, які працюють у посиленому режимі.

Президент запевнив, що дипломати та розвідка реагують на всі звернення, щоб гарантувати безпеку українців у регіоні.

Водночас глава держави наголосив, що наразі партнери не давали сигналів про скорочення військової допомоги через події на Близькому Сході. Постачання озброєння і боєприпасів до ППО триває за планом, зокрема в межах програми PURL.

Водночас він зазначив, що тривалий конфлікт у регіоні може ускладнити логістику допомоги, тому Україна активно розвиває власне оборонне виробництво та працює над розблокуванням 90 млрд грн від ЄС.

Вирішальні 48 годин для Ірану

США та Ізраїль встановили повний контроль над небом Ірану, методично знищуючи його оборонну інфраструктуру. На тлі смерті аятоли Алі Хаменеї країну охопили масові протести, а в самому Тегерані вперше за 40 років зафіксовано збройні сутички між регулярною армією та Корпусом вартових ісламської революції (КВІР). Генералітет армії дистанціюється від наказів режиму, позиціонуючи себе як силу «національного порятунку».

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначає, що радикальне крило КВІР намагається шантажувати світ ядерною зброєю, проте удари по їхніх штабах суттєво послабили контроль над столицею. Попри напруженість, завдяки тиску Китаю Ормузьку протоку залишили відкритою, що втримало ціни на нафту від обвалу.

Водночас Росія продемонструвала свою немічність, відмовившись підтримати Тегеран, що стало сигналом для Пекіна та Пхеньяна.

На міжнародній арені Україну залучають до зміцнення ППО країн Перської затоки, які успішно відбивають іранські атаки. Наступні 48 годин стануть критичними: вони визначать, чи завершиться криза капітуляцією режиму, чи перейде в стадію останньої ескалації.

«У Тегерані панує „двовладдя“ між паралізованою Перехідною радою та радикальним крилом КВІР, яке готове до ядерної ескалації. Наступні 48 годин стануть вирішальними для формалізації капітуляції режиму або подальшої ескалації, якщо буде чим», — резюмував експерт.

Як війна на Близькому Сході вплине на Україну

Ескалація на Близькому Сході змушує світ шукати захисту від іранських дронів, і саме український досвід боротьби з «Шахедами» став ключовим для міжнародної безпеки.

Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна готова ділитися унікальними навичками ППО з тими народами, які підтримували нас протягом війни.

«Навіть у країнах Затоки, які мають більш якісні системи ППО, ніж ті, що поки надали нам партнери, мають більшу кількість систем, однаково збивають не всю балістику. Є і „Шахеди“, які не зупинила ППО в регіоні… Всі зараз бачать, що наш досвід захисту багато в чому незамінний. Ми готові поширювати цей досвід, готові допомогти тим народам, які допомогли нам, Україні, цієї зими та загалом за час цієї війни», — сказав Зеленський.

Однак, за його словами, країни Близького Сходу поки не зверталися напряму до України з проханням допомогти у протидії іранським дронам або по якусь іншу допомогу, зокрема по зброю.

Експерт Володимир Горбач зазначає, що відкриття «другого фронту» на Близькому Сході через пряме зіткнення США та Ірану руйнує геополітичну вісь Москва-Тегеран і створює нові можливості для України. За його словами, демонстрація американської сили може змусити Кремль до неочікуваних поступок, особливо під ймовірним тиском Китаю.

Військовий союз агресорів виявився неспроможним: вихід Ірану з цієї конструкції ставить під загрозу всю євразійську «піраміду» КНР-КНДР-РФ.

Як зазначає Горбач, падіння однієї з опорних стін цього альянсу дає надію на те, що імітаційні переговори з Росією перейдуть у нову якість, вигідну для української сторони.

Війна на Близькому Сході почала тиснути на курс гривні попри традиційне весняне зміцнення національної валюти через старт аграрного сезону. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що інвестори масово тікають у «тихі гавані» — долар і золото, що зміцнює американську валюту в усьому світі.

Додатковим ризиком для України є стрибок цін на нафту через обстріли енергоінфраструктури Ірану та сусідніх країн. Оскільки Україна імпортує енергоресурси, здорожчання нафти збільшує попит на валюту. Подальша доля гривні залежить від тривалості конфлікту: якщо операція затягнеться понад два тижні, тиск на український валютний ринок суттєво посилиться.

Читайте також:

• «Я вбив його раніше»: Трамп зробив заяву про загибель лідера Ірану

• Чи фіксують пошкодження ядерних об’єктів Ірану: у МАГАТЕ відповіли

• Скандал у США: Пентагон спростував версію Трампа про плани Ірану атакувати першим — Reuters

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.