Як живуть мусульмани Києва: проповіді про любов до Батьківщини та особливості Рамадану в Україні

На одному з відгалуджень Дегтярівської можна потрапити у вир справжнього мусульманського світу. Для більшості киян цей куточок залишається невідомим, проте щоп’ятниці на молитву тут збирається близько двох тисяч людей. Їхній рух можна помітити звідусіль: до духовного центру з’їжджаються на дорогих автівках, йдуть пішки, вискакують з трамваїв та останніх сходинок вічнопереповнених маршруток. Як і біля християнських культових споруд - на милостиню обабіч дороги чатують жебраки.

Передусім впадає у вічі не молитовна будівля, а локальний ринок. Уперше ми потрапили туди за тиждень до початку Рамадану - священного місяця для тих, хто сповідує іслам. Люди якраз вийшли після джума-намазу - п’ятничної молитви - заполонили вулицю й оточили торговців халяльною їжею: пловом, шаурмою, фалафелем, айраном. Це справді нагадувало традиційний східний базар з усіма його пахощами й перегуками. Змішані мови, народи і навіть вбрання: хтось був у звичайних офісних костюмах, хтось одягся у традиційні.

Ринок на Дегтярівській (12 фото)

Уже за тиждень масштаби базару помітно зменшилися - до кількох яток з солодощами й стола зі свіжим м’ясом. У мусульман почався священний Рамадан - місяць духовного й фізичного посту. Після полуденної молитви вулицю заполонили переважно чоловіки. Цього разу не було галасу й метушні: віряни розбрідалися хідником, поспішали до своїх машин чи вели неквапливі розмови.

Тоді ТСН.ua вдалося поговорити із Саїдом Ісмагіловим, - муфтієм Духовного управління мусульман України “Умма” - котрий розповів про особливості Рамадану в Україні і загалом про життя місцевої мусульманської громади. Виявилося, що постувати в наших широтах дещо складніше, а ісламський центр на Дегтярівській - не лише місце для молитви.

Структура “Умми”

“Формат ісламського культурного центру є  ширшим ніж культова споруда мечеті, - пояснює Саїд Ісмагілов. - У сучасному світі не вистачає просто приходити і молитися: потрібна бібліотека, освітні програми, медіа... Сучасність вимагає для громади цілого комплексу заходів, які задовольнятимуть релігійні та духовні потреби. Ми маємо видавництво, телестудію, центр сертифікації халяль, центр вивчення іноземних мов - арабської та турецької”.

Також при ДУМУ "Умма" діє загальноосвітня школа-гімназія з акредитацією, де навчаються діти-мусульмани за державною програмою - українською мовою. Викладачі на 90% - не мусульмани. Вони викладають дітям із різних регіонів. Окрім обов’язкових загальноосвітніх програм, факультативом йде читання Корану. Дітей навчають молитви та мусульманської етики, рідної мови (кримськотатарської та арабської). Також є творчі гуртки - наприклад, із мусульманської каліграфії.

Усього до духовного управління всього входить 30 громад у 18 регіонах України, 10 з них - на окупованих територіях Донеччини та Луганщини.  

“Раніше була громада і в  Сімферополі. Наразі вона не працює, ми не перереєстровуємось за російським законодавством, оскільки не визнаємо російську окупацію”, - наголошує муфтій, який сам є уродженцем Донецька.

Хто відвідує ДУМУ “Умма”

“Ми є традиційними мусульманами-сунітами. Найбільш традиційна гілка взагалі у всьому ісламі - продовжуємо традиції з часів Пророка. Тобто не реформовані, не радикалізовані. Переважно мечеть нашого ісламського центру відвідують кримські татари, араби, українці, які прийняли іслам”, - розповідає Саїд Ісмагілов.

Також на молитву приходять іноземні студенти та бізнесмени, які приїжджають до Києва у справах.

Муфтій зауважує, що в “Умма” - найбільша мусульманська громада в Україні та в Києві: “У п’ятницю на молитву збирається до 2,5 тисячі осіб. На святкову молитву - до 5 тисяч осіб. Приміщення не вистачає, тому килими стелять і на дворі”.

Для унаочнення він розповідає, що в центрі готують їжу для іфтару (вечеря під час Рамадану) на 1200 осіб - за поживним пловом з м’ясом та овочами приходять зазвичай прості люди (заможні ж люди вечеряють вдома чи в ресторанах).

Молитви в усіх мечетях світу виконуються арабською мовою, яка є богослужбовою. Що ж стосується мови проповіді - імам обирає ту, яку розуміє більшість прихожан. У Києві це - російська.

Проблеми мусульман

Муфтій зазначає, що загалом місцевій громаді доводиться стикатися з тими самими труднощами, що й мусульманам у інших державах. Наприклад, жінок турбує те, що МВС не дозволяє подавати фото на паспорт та інші офіційні документи у хустині.

Також є міста, де немає можливості побудувати мечеть або молитовне приміщення, де не вистачає цвинтарів. Крім того, в Україні не надто розвинута індустрія халяльної їжі.

Дякувати Богові, у нас немає погромів, побиттів мусульман

Певні проблеми виникають і в дітей інших рас у школах - тому батьки воліють віддавати їх до гімназії при Духовному центрі.

“Дякувати Богові, у нас немає погромів, побиттів мусульман, у нас немає скінхедів, які б ображали людей за релігійною ознакою”, - додає Ісмагілов.

Щоправда він зазначає: в один із днів до будівлі “Умма” на кількох автівках приїхала поліція: знімала на камери людей, які йшли до мечеті. Пояснили такі заходи нібито навчаннями.

Рамадан в Україні

Це особливий для мусульман священний місяць: Аллах протягом цього періоду наказав дотримуватися посту. Людині від початку світанку і до повного заходу сонця не можна пити, їсти, вступати у статеві стосунки, курити і т.д. Саме так зовнішньо проявляється піст. Однак більш головним є внутрішній піст, наголошує муфтій. Він полягає в тому, що людина виправляє свої недоліки.

Головна мета - духовна робота: каяття у гріхах та провинах, вчинення добрих справ, жертовність

“Якщо у неї є якісь гріховні вподобання, щось негідне, то мусить працювати над собою. Головна мета - духовна робота: каяття у гріхах та провинах, вчинення добрих справ, жертовність. Це пост вдень і молитва вночі. Починаючи з 22.30, мусульмани збираються в мечетях, моляться майже всю ніч”, - розповідає він.

Тримати піст в Україні дещо важче, ніж у південніших країнах: тут світловий день триває близько 17 годин, тим часом як в арабських - до 14.

“Якщо працювати в офісі, то фізично більш-менш можна витримати такий піст. Проте, наприклад, в Україні працюють турки, які ремонтують дороги. Вони кажуть, що непритомніють: увесь день на сонці без води та їжі, важко працюють. Якщо людина через такі умови не може постувати, вона звільняється: постуватиме під час відпустки”, - зазначає Ісмагілов.

У певних арабських країнах, більш консервативних, у цей період людям надається відпустка, однак Україна - світська держава, така можливість тут недоступна.

Вони відчувають себе частиною України - саме так ми їх виховуємо

Муфтій наголошує, що мусульманська громада Києва має патріотичну позицію: вона включена до всіх державних процесів.

“Мусульмани нашого Духовного управління - переважно місцеве населення, громадяни України, які не мають іншої Батьківщини. Вони відчувають себе частиною України - саме так ми їх виховуємо, саме так ми проповідуємо: любити Україну, поважати, ставитися із повагою до до культури та мови, вивчати мову. Ми беремо участь у громадських заходах й прекрасно інтегровані у громадські процеси”, - наголошує Ісмагілов.
 

Аліна Денисенко