Як знайти час для себе

І зовсім немає часу на те, щоб пройти сквером, пірнути в тихий провулок і опинитися у таємному саду – місці, де можна зустрітися з найважливішою людиною – самим собою. Зайнятися тим, що вона любить, говорити з нею про неї, відчувати, думати, дихати в її ритмі. Але знаєте: шлях до таємного саду коротший, ніж ми можемо собі уявити.

Власна кухня з 5 до 8 ранку цілком може стати місцем, де можна побути собою без масок, ролей, прагнення комусь догодити. "З кухні я починала відвойовувати територію для таємного саду у своїх домашніх, – згадує Марія Цихоцька, спеціалістка з тайм-менеджменту, керівний партнер туроператора ділових подорожей ідеального відпочинку "Аэролакс". – Рано-вранці на кухні ти нікуди не поспішаєш, повільно п'єш каву, робиш улюблені асани, готуєш смачний сніданок, зокрема страву, улюблену особисто тобою. Можна почитати книжку, на яку вдень зазвичай не вистачає часу, влаштувати спа у ванній з аромапроцедурами, масками для волосся, зволоженням тіла, просто помріяти, подумати про свої плани, не поспішаючи зібратися на роботу, зробити інший макіяж, інше укладання. І – ось побачите – день мине зовсім інакше".

Примітка: фінансові труднощі і маленькі діти не є перешкодами для розбивання свого таємного саду. Навпаки, чим більше жінка завантажена сім'єю і роботою, тим ретельніше вона повинна сапати грядки особистої території.

"Ранкові сторінки" – епістолярний куточок таємного саду, який придумала американська письменниця Джулія Кемерон. З нього я сьогодні почала ранок, поки всі спали, пила каву з молоком і записувала в товстий глянсовий зошит свої думки. Окремо в стовпчик, щоб не забути – 10 справ/покупок/рішень, здатних зробити мене щасливою. Відкрила мені цю "хвіртку" в сад одеська художниця Оксана Тодорова. "Суть в тому, що ви заводите красивий блокнот (у мене "молескін") і щоранку пишете три сторінки будь-якого тексту – все, що приходить в голову, на будь-яку тему, не перечитуючи і не замислюючись над сенсом, – пояснює художниця. – Якщо не знаєте, що писати, так і пишіть: "Я не знаю, що писати" – допоки знову не з'являться думки. Таким чином ми входимо в потоковий стан. Фрирайтинг – канал, через який проявляється справжнє "Я", виразніше чується внутрішній голос. Стає вільніше, "політніше" висловлювати емоції в слова, ми починаємо тонше ставитися до себе, обережніші – до людей та інформації навколо. Іноді в масиві руди відшукуються золоті зернятка – яскраві ідеї для творчості і навіть цілі розділи для майбутніх книжок. Тоді я переписую ці інсайти в інший свій блокнот – з цінними думками". Щоденник, до речі, теж відкриває двері в таємний сад, допомагає ліпше розуміти себе, систематизувати інформацію, робити висновки на майбутнє і просто ділитися сокровенним.

Автомобіль Юлії Бойко, коучині Студії управління часом BogushTime, – однозначно "дівчинка" (Mazda все-таки), в компанії якої вона почувається, як з близькою подругою. "Те, як я проводжу час за кермом, залежить від настрою, – розповідає Юлія Бойко, – я можу голосно вмикати музику і кричати улюблені пісні, або, навпаки, увімкнути легкі і заспокійливі мантри. Іноді слухаю аудіокнигу або якийсь навчальний аудіокурс. Час від часу люблю безцільно кататися нічним Києвом під хороший саундтрек. Правда, побачення з собою за кермом і внутрішнє перезавантаження можливі, якщо в машині немає попутників – з пасажирами на борту не поспіваєш, не поганяєш".

Будинок, в якому залишаєшся сама – теж таємний сад, який заманює на свої стежки, навіть якщо маєш намір за три години свободи від домочадців переробити купу домашніх справ. Але довгоочікуване клацання замка (фух, пішли!) як знак – можна нарешті переміряти вбрання, експериментувати з образами, увімкнути улюблений трилер і завалитися на диван з сирною тарілкою. Вищий пілотаж таємного саду – своя кімната, або кабінет, але навіть якщо їх немає, пуфик зі столиком на лоджії, зимовий сад на балконі або улюблене крісло можуть стати тією самою недоторканною територією особистого простору. Щодо того, щоб побути самій. Знайомі, що знайшли сміливість вибратися на відпочинок без сім'ї і друзів, поверталися назад окрилені. Нові почуття, враження, біоритми і меню – гарантовані, адже відпустка в компанії за замовчуванням має на увазі підлаштування під інших. А тут повна свобода! Навіть вирушити самій у кіно на ранковий сеанс час від часу дуже корисно: послухати свої думки, оцінити емоції.

Танці, малювання, рукоділля, фотографія – найліпше проведення часу у таємному саду – так вважає психологиня Алла Коняєва: "Якщо йти в сад, то прокачувати свої творчі та естетичні здібності, а не просто думу думати! Результати потім і людям можна показати, і поставити залік у колонці "Потреба у визнанні". Дуже вітається в садах особистого простору гастрономічний шопінг. Влаштовуємо собі тиждень італійської або французької кухні – і вирушаємо в похід ринками за всілякими спеціями, травами, різними нетривіальними інгредієнтами. За великим рахунком, у таємний сад можна перетворити будь-рутинне заняття – читання захопливої книжки у вагоні метро дорогою на роботу і назад, догляд за квітами на підвіконні, навушники з улюбленою музикою під час стандартного півгодинного маршруту "офіс – дім".

Тім Роббінс, який зіграв Енді Дюфрейна у "Втечі з Шоушенка", щодо можливостей музики у фільмі добре сказав: "У тому-то і краса музики – її не можуть конфіскувати. Всередині людини є таке місце, до якого ніхто не може дістатися". Це він про нього, про таємний сад. Будь-яке хобі – колекціонування старовинних монет, парфумів, декупаж або мехенді – ключі від дверей до себе справжньої. Окремий куточок саду – цінні, улюблені речі, які підживлюють енергією: красивий блокнот, ручка, просунута марка телефону, фамільні прикраси, туалетна вода, блиск для губ або антикварна кавомолка, що поширює вранці аромат гарного настрою.

Не так важливо, який саме вигляд має сад і що в ньому росте, головне, щоб він був, адже без нього з'являється відчуття, ніби в житті чогось не вистачає, а відкладене щастя все ніяк не вигляне з-за повороту. "Втративши дорогу в свій таємний сад, ми хворіємо, вигораємо, життя стає прісним, нещасливим, – розмірковує Марія Цихоцька. – Потрібно знову його відшукати: знайти чистий час для себе, згадати моменти і заняття, які надихають, заряджають енергією, і впустити їх у своє життя. Не треба різко змінювати звички, нехай це буде одна зміна на тиждень, нанизуйте їх, як намистинки, на своє життя, і зрештою воно перетвориться на дороге намисто".

Читайте також: Особисті кордони: для чого необхідні і як їх встановити