Пороферендум чи реферошенко?

Якщо народний депутат України Борис Тарасюк переконаний у доцільності членства України в НАТО (а це його незмінна позиція), то він не до референдумів закликає, а вносить на розгляд парламенту ще у 2014 році проект закону, який визначає набуття членства в Альянсі пріоритетом зовнішньої політики України.

І український парламент успішно ігнорує цей законопроект. Натомість Верховна Рада приймає інший закон, і тепер визначена мета України – поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства.

Чому український парламент грається дефініціями і уникає ухвалення рішення про те, що Україна прагне членства в НАТО? Хто вніс проект закону, де йдеться не про бажання отримати членство, а "досягнути критеріїв" і поглиблювати співпрацю?

Ви не повірите. Точніше, ви добре знаєте, що і проект закону вніс президент Петро Порошенко, і під час виборчої кампанії про "несвоєчасність питання про членства в НАТО" розповідав кандидат у президенти Петро Порошенко.

То що ж змінилося? Чому раніше Петро Порошенко не хотів членства в НАТО і вважав розмови на цю тему не своєчасними, а зараз ніби й не проти, щоб українці висловилися на референдумі з цього приводу? Чому, якщо Петро Порошенко змінив свою думку щодо членства в Альянсі, він не визнав цього, не пояснив причини? Зрештою, чому він не вніс пропозицію щодо зміни законодавства України таким чином, щоб мета – членство в НАТО – була чітко визначеною, а закликає до референдуму?

Насправді перспектива негайно отримати членство в Альянсі в 2017 році для України нічим не краща, ніж в 2014-му. Різниця полягає лише в тому, що нині цю ідею підтримує більшість українців.

І президент Порошенко, роблячи голосні заяви чи то натяки про референдум, дбає не про членство в НАТО, не про безпеку України, а про те, щоб осідлати популярний інформаційний тренд і на ньому в'їхати в своє наступне президентство. А яка різниця – раніше обіцяв, що Україна не буде в НАТО, а тепер обіцятиме, що буде, якщо відбудеться референдум, на якому українці проголосують "за". Обіцянка – на то й обіцянка. Яка різниця, що обіцяти?

А справжні наміри не в інтерв'ю вимірюються.

Сподіваюся, що більшість українців це розуміють.

А по суті референдум щодо членства в НАТО є передостаннім кроком на шляху вступу до цієї організації. А для початку треба визначити мету і почати працювати.

Оригінал

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і слідкуйте за оновленнями розділу!