Церква, елітні годинники й 7 квадратів жилої площі. Скандальні декларації українських чиновників

Сезон заповнення електронних декларацій добігає кінця. Ось уже в ніч проти понеділка, 31 листопада, система не прийматиме інформацію від українських посадовців.

Протягом останнього часу чиновники особливо активізувалися. Зокрема, станом на 28 жовтня, декларації подали понад 70 тисяч посадовців. 

І це не дивно, адже несвоєчасне подання декларації без поважних причин тягне за собою накладення штрафу від 1 до 2,5 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А якщо ж в е-декларації подати недостовірні дані, то передбачається штраф розміром 2,5 — 3 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або до 2 років ув'язнення із забороною обіймати певні посади протягом трьох років.

І хоча новий закон про е-декларування встановив чіткі вимоги, від самого початку запуску системи не все йшло рівно.

Старт е-декларування анонсували ще влітку, однак через відсутність належної сертифікації, усе довелося відкласти.

Відповідно, прем'єр Володимир Гройсман пригрозив організаторам звільненням, якщо б вони не запустили повноцінну систему 1 вересня. Однак, і після старту на е-декларування чекали пригоди. 

Система НАЗК неодноразово давала збої, на що скаржилися посадовці. 

"Система декларацій продовжує надихати. Подала документ. Але коли зайшла в базу перевірити, як виглядає подана декларація, виявила, що система автоматично переписала все майно та грошові активи на мене. Одразу ж почала заповнювати виправлену декларацію. Деякі поля відмовлялися реєструватися упродовж півгодини, але зрештою піддалися", — написала в своєму Facebook нардеп від БПП Світлана Заліщук.

Її колега, Мустафа Найєм, поскаржився на інтерфейс системи, мовляв, від початку поле По батькові було обов'язковим, а в нардеп його від народження не має. Через це на початку йому не вдавалося заповнити свою декларацію.

У НАЗК повідомили, що тільки в період від 24 до 27 жовтня до них надійшло близько 300 скарг на роботу системи від нардепів, суддів і представників прокуратури. 

Тим не менш, поки декларації "дозаповнюють", ми вирішили зібрати найрезонансніші дані з е-декларацій.

Задекларувати можна і церкву

Депутат від Блоку Петра Порошенка Анатолій Матвієнко задекларував ні що інше, як будівлю храму Успіння Присвятої Богородиці у Бирлівці, Вінницька область. 

За даними документа на сайті НАЗК, нардеп одержав право власності на будівлю четвертого грудня 2014 року. Її загальна площа — 40,9 м2.

Утім, Матвієнко не вказав вартість будівлі.

Столичний суддя "забув" про матір і її котедж

У родинній власності судді Окружного адміністративного суду Євгенія Аблова — лише дві квартири загальною вартістю 8,56 мільйона гривень.

Одна з них — на синові судді, інша — на матері. Щоправда, рідну матір у перелік родичів суддя Аблов не включив.

А за повідомленням порталу "Наші Гроші", у реєстрі нерухомості за його матір'ю, Валентиною Абловою, значиться ще й триповерховий дачний котедж під Одесою. Утім, в е-декларації ані про матір, ані про котедж суддя й не пригадав.

Поціновувач мистецтва й молодий мільйонер Довгий

Колишній член "молодої команди" Леоніда Черновецького — Олесь Довгий — задекларував аж 95 картин, однак, не зазначив вартість жодної із них. Ці твори мистецтва датовані ХІХ—ХХІ століттями.

Цікаво, що, окрім картин, Довгий відзвітував про 10 статуй, 11 наручних годинників. Проте і цим не обійшлося, повідомляє "Українська правда", — Довгий має за 2015 рік ще 1,5 мільйона доларів готівкою.

Але і це не все: в "скарбничці" Довгого ще 35 тисяч англійських фунтів, 100 тисяч євро і 1,7 мільйона гривень.

36-річний депутат від "Волі народу" виявився ще й власником 100% корпоративних прав приватного підприємства "КВ Менеджмент", вартість якого становить 15 мільйонів гривень.

Примітно, що за дружиною Довгого — Катериною Горіною — 400 тисяч євро готівкою.

"Безпритульний" Кернес

Відповідно до е-декларації за 2015 рік, Геннадій Кернес, міський голова Харкова, нерухомості у володінні не має. Хіба що орендує 7 м2 у якогось Володимира Ярмака, а також — 57,3 м2 в готелі "Національ".

Ті ж нещасні 7 м2 Кернес задекларував і в березні нинішнього року — документ у вільному доступі розміщений на офіційному сайті Харківської міськради.

У вбогій, погано відсканованій весняній декларації Кернес не вказав нічого, окрім своїх грошових доходів, дивідендів тощо. Приміром, загальна сума сукупного доходу Кернеса на той момент склала понад 15 мільйонів гривень.

Дивіденди — приблизно 11 мільйонів гривень, зарплата — понад 60 тисяч гривень.

А вже за півроку в "скарбничці" Кернеса, що видно з осінньої декларації, з'явилася ще й колекція з 11 елітних годинників, причому не вказана вартість жодного з них. За приблизними підрахунками, вартість одного такого годинника коливається в межах 98 тисяч доларів.

Великий землевласник від Опоблоку

Денис Омельянович, нардеп від "Опозиційного блоку" вказав різну інформацію в "паперовій" та електронній версіях своєї декларації за 2015 рік.

Як і у випадку з Кернесом, у Омельяновича за півроку "з'явилися" нові статки — 45 додаткових земельних ділянок.

Якщо в березневій декларації у нардепа від опоблоку вказано лише 7 земельних ділянок, то в е-декларації у жовтні 2016 — аж 52.

До відома, більшість ділянок Омельяновича, який також є членом комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин, розташована у Донецькій області.

Квартирне питання Заліщук

В е-декларації за 2015 рік, внесеній до Єдиного державного реєстру декларацій у вересні 2016, Світлана Заліщук, нардеп від БПП, указала про володіння апартаментами площею в 158,7 м2.

Усе б то нічого, якби дата набуття права власності на елітну квартиру в центрі столиці неподалік Михайлівського та Софійського соборів не була б неоднозначною.

У новій е-декларацій — це 27 серпня 2014 року, між іншим, саме час, коли велися бої за Іловайськ на Сході. На той момент Заліщук народним обранцем ще не була.

І от цікавий момент: в офіційній декларації за 2013 рік, яку вона подала в день набуття депутатських зобов'язань, тобто 27 листопада 2014 року, Заліщук вказала про володіння тією самою квартирою (158,7 м2).

Тобто з документів випливає, що квартира, яку Заліщук придбала в серпні 2014, належала їй і раніше — у 2013 році.

Пояснити цю плутанину Заліщук спробувала в інтерв'ю руху "Чесно", одним із засновників якого вона була сама. На запитання, чому в декларацію за 2013 рік нардеп внесла дані про квартиру, придбану лише в серпні 2014, Заліщук відповіла, що зізнатися у своїх статках було її добровільним рішенням.

Крім того, за її словами, у документі за 2013 рік суму витрат на апартаменти вона не внесла через особисту недбалість.

Друге нестикування стосується іншої квартири Заліщук, придбаної 2008 року. Згідно з даними декларації за 2013 рік (а також згідно з паперовою весняною декларацією), її площа становить 41,6 м2, тоді як за останнім документом — уже 42,6 м2.

Однак, це дрібниці порівняно з питаннями щодо попередньої квартири. Деякі українські ЗМІ припустили, що плутанина з датою придбання квартири допомогла Заліщук відвести очі громадськості від її джерела фінансування.

Як заявила нещодавно сама нардеп, гроші на квартиру в Києві в неї з'явилися від цивільного чоловіка, шведського дипломата Мортена Енберга.

Утім, у своїй декларації Енберга як чоловіка Заліщук зазначила лише 2015 року. Тобто на момент придбання квартири було незрозуміло, звідки взялися додаткові кошти і яким чином вони оподатковувалися.

Проте у НАБУ після спеціальної перевірки в цьому нічого підозрілого не виявили: "Кошти в сумі 36 тис. доларів США були надані самою народною депутаткою, решта вартості квартири — сплачена коштом її цивільного чоловіка". Але плутанину з датами таки підтвердили.