Швидкість Сонячної системи почала різко сповільнюватися
Вчені дійшли висновку, що швидкість руху Сонячної системи сповільнюється відносно газу, що заповнює міжзоряний простір.
Швидкість Сонячної системи почала різко сповільнюватися / © Discovery
Швидкість руху Сонячної системи в навколишньому її міжзоряному просторі за останні 15 років з нез'ясовних причин знизилася більш ніж на 10%.
Про це свідчать результати дослідження, опубліковані групою американських, польських і швейцарських астрономів в Astrophysical Journal Supplement.
Вимірювання зонда IBEX, який стежить за атомами нейтрального гелію, вільно проникають всередину геліосфери, показали, що в 2009-2010 роках швидкість Сонячної системи в міжзоряному середовищі становила 22,8 кілометра в секунду.
Читайте: У Сонячній системі знайдено сліди загубленої планети-гіганта
Водночас, аналогічні вимірювання космічного апарату Улісс (Ulysses), зроблені в 1993 році, дали значно більшу швидкість - 26,3 кілометра в секунду.
"З чим пов'язане таке "уповільнення" руху Сонця в міжзоряному середовищі ще належить зрозуміти. Над цим зараз працюють декілька наукових груп, у тому числі і наша група", - повідомили в РАН.
Зазначимо, геліосфера - область, заповнена сонячним вітром, знаходиться на відстані близько 16 мільярдів кілометрів від Сонця.
На цій відстані потік заряджених часток сонячного вітру і магнітне поле Сонця слабшають настільки, що більше не можуть подолати тиск міжзоряної речовини, в якому окремі атоми і дрібні частинки пилу подорожують зі швидкістю близько 30 кілометрів на секунду щодо Сонця.
Читайте: Вчені розгадали таємницю утворення Меркурія
На кордоні встановлюється рівновага, яка і визначає форму і розміри геліосфери - гігантського газового міхура, всередині якого знаходиться Сонячна система.
"Вимірюючи параметри газу, що складається з атомів міжзоряного гелію, ми можемо визначити безпосередньо напрямок і швидкість руху Сонця в навколишньому його (і всю Сонячну систему) міжзоряному середовищі", - сказав учений.
Такі вимірювання були зроблені вперше в 1993 році за допомогою приладу GAS на борту зонда Улісс.
Вчені також припускають, що могла змінитися і геометрія міжзоряного магнітного поля, і баланс тиску через більш високу щільність міжзоряної плазми і сили міжзоряного магнітного поля.
Науковці також не виключають, що різниця в швидкостях може бути обумовлена тим, що Сонячна система опинилася в районі галактики, міжзоряне середовище якої відрізняється від міжзоряного середовища регіону, де було наше світило 19 років тому.