Лікування собаками: як працює каністерапія в Україні

Каністерапія вже сотні років використовується у світі, а от в Україні хвостаті терапевти тільки з’являються. Метод реабілітації собаками не можуть пояснити ані науковці, ані медики, але він працює, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

12-річна Настя міцно притискає руденького Бакса – уже два тижні він її собака. "Тато п’ять років не згоджувався на те, щоб купити собаку, і ось нарешті вийшло", - каже вона. Її любов до собак розпочалася на заняттях каністерапією. Педагог Богдана просить Настю уявити, що вони з Баксом беруть участь у виставці. "Треба бути уважнішою, дивитися і на собаку, і вперед", - пояснює вона. Настя прийшла заради соціалізації, бо має проблеми опорно-рухового апарату. Її батьки впевнені – завдяки цим заняттям донька стала сміливішою та товариською, у неї значно поліпшилася координація рухів.

Дітям доводиться працювати –вигулювати, доглядати та тренувати собак. Маленькі песики добре підходять для дресури та складніших завдань, великі – аби допомогти дітям перебороти страх. Алабай Цирі розвінчує міф про агресивність породи. "Це собака – нянька для дітей в себе на батьківщині. Діти можут залізти до носа, до вуха, і така собака не повинна ніяким чином таку дитину налякати", - кажуть фахівці.

Таких собак, як Цирі, що ідеально підходять для занять – одна на сотню, розповідає Богдана. Перш ніж стати до роботи з дітьми, собаки проходять кількагодинне тестування. Американський акіта Еден на таку перевірку прийшов уперше. Він виріс у родині з п’ятьма дітьми, але навіть це не дає гарантії, що пес може працювати терапевтом. Собака-терапевт не має права, злякавшись сам, налякати дитину. "Дуже складно працювати з дітьми-аутистами, вони дуже лякаються", - кажуть педагоги.

Після тримісячних пошуковів у Києві знайшли травмованого собаку. Але від нього відмовилася господарка (3 фото)

Степан має розлад аутичного спектра та боїться собак. Його ніби вмовили сходити на заняття, але почувши гавкіт хлопчик передумує. Однак врешті вдається завести дитину в приміщення, де Богдана знайомить Степана з алабаєм Цирі - спочатку здалеку, потім ближче та пропонує вийти разом на прогулянку. Великою компанією й одразу з кількома псами, тож Степан обирає найменшого – він усе ще побоюється великого собаку, але має перемогти свій страх, тоді стане сміливішим і в інших ситуаціях. Процес звикання може тривати тижнями, але випадків, коли каністерапія не мала б ефекту, на її пам’яті не було жодного. "Я не знаю, на якому вони рівні між собою спілкуються, але собаки зрештою перемагають", - пояснює вона. Дійсно, вже незабаром Степан підійшов до Цирі та обійняв її.

Кореспондент ТСН Неллі Ковальська