Замах на генерала ГРУ Алексєєва: що кажуть у його рідному селі на Вінниччині і як він був там за часів АТО

У Москві 6 лютого було скоєно замах на першого заступника начальника ГРУ, генерал-лейтенанта Володимира Алексєєва. Його називають відповідальним за перевезення «новичка» до британського міста Солсбері, «архітектором» ПВК «Вагнер» і керівником багатьох операцій проти України.

Проте попри типово російське прізвище Алексєєв народився, виріс і проживав до закінчення школи у селі на Вінниччині. Там доживали свого віку його батьки, на похорон яких російський ГРУвець «дивовижним чином» приїздив уже під час АТО. Що кажуть про високопоставленого зрадника у його рідному селі Голодьки на Вінниччині, розповідає «Радіо Свобода».

Пані Лідія вчилась з Володимиром Алексєєвим в одному класі. Каже, за понад 10 років, що вони росли поряд, подумати б не могла, що колишній однокласник буде одним із керівників війни проти України та спрямовуватиме по колишній Батьківщині ракетні удари.

«Коротше, тішимося, що його вже настигла ця кара, дуже тішимося», — відверто визнає жінка.

Лідія згадує, що Алексєєва в школі називали «тимуровець». «Знаєте, колись були "тимуровці", оце такий хороший-хороший, такий тихесенький, і такий нікуди він не встрівав, ні бійки, гарно вчився, розумний», — розповідає про дитинство зрадника його однокласниця.

«Ну, такий він був, а потім вже пішов 9-10 клас (у місто вчитися — Ред.), там його вже наш воєнрук трошки взяв під опіку. Він зразу не поступив. Він після армії поступив. І все, я не знаю, що сталося, що він пішов по трупах. Ми знали за нього, що він "герой Росії". Але оце знов (після замаху — Ред.) нагадали. І стільки агресії — не знаю, задушила його б сама, певно», — зізнається жінка.

У старенькій батьківській хаті живуть далекі родичі генерала ГРУ РФ. Судячи з обійстя — родина неблагополучна. З журналістами спілкуватися вони відмовилися.

Внаслідок російських атак на енергетику у Голодьках нині немає світла по 19-20 годин на добу.

Тут регулярно чують, як пролітають «Шахеди» та ракети, кілька разів «прильоти» були і на околицях села. За словами місцевих, діти російського генерала живуть у Європі. За чутками, у Німеччині.

Ба більше, сам Алексєєв приїжджав у вересні 2014 року до рідного села на похорон матері. АТО вже було у повному розпалі — якраз тривав «Іловайськ».

У селі Голодьки — троє загиблих і двоє безвісти зниклих воїнів.

Один з тих, кому пощастило повернутися з війни у Голодьках — ветеран Олександр Загородній. Чоловік мобілізувався до ЗСУ на другий день після початку повномасштабної війни. Після поранення під Бахмутом чоловік не бачить на одне око. Нині померлим батькам російського генерала він по-сусідськи допомагав по господарству.

«Мати (Алексєєва — Ред.) померла, АТО вже було. І він сюди приїхав. Я не знаю, як СБУ його впустила сюди, що він приїхав на похорон, і якщо вони знали, що він вже тоді був, і вони його впустили, пропустили і так само випустили, то я не знаю, як ця наша розвідка працює, що він сюди вільно потрапив. А тим більше — вільно виїхав назад», — обурюється ветеран про свого земляка-зрадника.

Батьки зрадника поховані на місцевому цвинтарі. І попри явно не українські прізвища, місцеві кажуть, що більшість свого життя вони провели саме тут, на Вінниччині. Батько працював у місцевому колгоспі, мати — в амбулаторії.

Генерал був їхнім єдиним сином, і після його переїзду до РФ ще у 80-х батьки лишились тут. Син їх лише зрідка навідував. Мати померла восени 2014-го, батько за 8 років до неї.

Світлина батька зрадника з надгробку дивиться просто на могили українських захисників, загиблих під час повномасштабної війни.

«Я йому хочу побажати всього найгіршого, якщо він проти своїх людей спрямовує удари», — каже військовий Олександр.

«Всього найгіршого бажаю. Хочу, щоб він відчув все. За наші сльози, за наших дітей», — додає однокласниця Лідія.

Нагадаємо, вранці 6 лютого в Москві вчинили замах на генерал-лейтенанта Володимира Алексєєва. Невідомий чекав на нього в під’їзді будинку на Волоколамському шосе та вистрілив у спину, після чого втік.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ не має жодного стосунку до цього замаху, попри заяви очільника російського зовнішньополітичного відомства Сергія Лаврова.

За словами Дениса «Редіса» Прокопенка, саме Алексєєв у травні 2022 року виступав головним представником ворога на переговорах у Маріуполі під час організованого виходу гарнізону з території заводу «Азовсталь». Тоді він надавав так зване «слово офіцера» та особисто підписував гарантії безпеки для оборонців Маріуполя під час їхнього виходу з заводу.