Вонуча, біціґлі, шмата, стрих, вишка, таця: що означають ці діалектизми південно-західного наріччя
Цікаві діалекти, яких ми не знаємо.
- Автор публікації
-
Діалектизми України
Україна є багатокультурною державою, в якій поряд з єдиною державною українською мовою існує багато діалектів, говорів, які утворилися в різних регіонах країни внаслідок різноманітних впливів на них.Тому не завжди полтавець зможе зрозуміти закарпатця — і навпаки.
Фахівці поділяють діалектизми на 3 види. Лексичні — це назви понять, що мають інші відповідники в літературній мові, наприклад, "мешти" в літературній мові — це черевики, "кульчики" — це сережки тощо. Є ще семантичні діалектизми — загальнонародні слова, які мають різні значення для певного говору, наприклад, "байка" — щось, що не варте уваги. А також етнографічні — назви одягу, страв, помешкань, музичних інструментів та міфічних істот, які не використовуються за межами певного мовного регіону.
Поговоримо про південно-західне наріччя української мови, яке вживається на всій території заходу України — у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях. А саме про семантичні діалектизми — як по-різному називають одні й ті самі предмети.
Як на південно-західному наріччі буде "велосипед"
У Львові, Рівному — це буде ровер.
На перетині Острозького, Дубенського районів Рівенської області кажуть велосипед або лісапед.
У Закарпатській області велосипед перетвориться на біціґлі.
А на Буковині можна почути й такий діалект як колесо.
Як кажуть на "ганчірку"
У Рівному та в Закарпатській області шматок тканини, яким миють підлогу, називають шматою. Так само тут називають і слабохарактерного чоловіка.
На північному заході України, на Хмельниччині та півдні Рівненщини, ми почуємо знайому нам кальку з російської мови тряпка.
Жителі деяких районів Житомирщини та Хмельниччини використовують слово вонуча або гонуча.
В Чернівецькій області та частині Івано-Франківської кажуть катран.
Невеличка частина Івано-Франківщини й південь Тернопільщини миють підлогу стиркою.
Найбільш рідкісною назвою ганчірки є руб. Так називають ганчірку в деяких селах Львівської області.
Як по-різному називають "горище"
На території Хмельницької області та Рівненщини — це гора.
Стрих — кажуть у Львівській, Івано-Франківській областях і на заході Тернопільщини.
В деяких селах Хмельницького району використовують русизм чердак.
В декількох районах заходу України кажуть вишка.
На Закарпатті та Буковині замість "горища" можна почути — під, пюд, под, подря, пуд.
Як кажуть на "деко для випікання"
Майже по всій центрально-західній частині України використовують слово деку.
Волинська, Тернопільська, частина Львівської та Чернівецької областей кажуть бляшка.
В іншій частині Львівської області кажуть бритванка.
Закарпаття називає деко тепшею.
А на Буковині використовують для запікання тацу, тацю, тасу.
Читайте також: