Хто зупинить "смітникову" люстрацію

Арсен Аваков категорично і публічно засудив останній сплеск народних люстрацій. І це зрозуміло. Впевнений, навіть безпосередні учасники таких люстрацій чудово усвідомлюють, що це нецивілізовано та протизаконно. Хоча зовсім нещодавно радник міністра Антон Геращенко, по суті, виправдовував дії запорізького працівника ДАІ, який однозначно незаконно провчив донецького водія за нахабну поведінку.

Але є одне але.

Масовість та силу Євромайдану забезпечило обурення громадян від сваволі і повної безкарності влади та правоохоронних органів. Вбивства, викрадення, побиття, арешти, позбавлення водійських прав та інші переслідування - уся правоохоронна система працювала проти активістів. З одного боку, неможливо було домогтися порушення кримінальних справ стосовно злочинців у погонах. З іншого, адвокати у судах не могли захистити абсолютно невинних протестувальників, незважаючи на безсумнівну фальсифікацію справ. Тоді мені, переконаному пацифісту та прихильнику правових методів вирішення конфліктів, стало очевидно – право померло, уся надія на "коктейлі Молотова".

Після перемоги та сотень жертв ключовою вимогою стало покарання винних та повне очищення влади. На моє переконання, більшість правоохоронців так легко йшли на виконання злочинних наказів, бо були впевнені – їхні дії лишаться безкарними. Тому лише невідворотнє покарання винних може попередити свавілля влади у майбутньому. Лише реальна люстрація дозволить збудувати здорове суспільство.

Щодня суспільство подає владі меседжі – ми хочемо побачити конкретні приклади покарання винних та очищення влади. При цьому більшість прізвищ злочинців є відомими, а докази лежать на поверхні.

Що ж на це відповідає влада ?

Наведу лише один приклад. Усім відомо про автопробіг до Межигір'я 29 грудня 2013 року. Тоді за цю абсолютно мирну акцію сотні водіїв зазнали реального переслідування з боку ДАІ. Нагадаю, як це було: інспектори ДАІ складали недостовірні рапорти на учасників автопробігу, за начебто відмову зупинитися на їхню вимогу (встановлено, що усі 100 % рапортів є фальсифікованими).

На підставі цих рапортів суди виносили рішення про позбавлення водіїв прав на строк від 3 до 6 місяців. Будь-які спроби захистити потерпілих, у яких були 100% докази їхньої невинуватості, не мали жодного ефекту. Масштабність вражає: за нашими підрахунками, було складено понад 1 000 фальсифікованих рапортів і трохи менше протоколів, понад 500 протоколів надіслано до суду, понад 200 осіб позбавлено водійських прав. До цієї афери було залучено близько 60 інспекторів ДАІ, які складали рапорти, більше 200 працівників ДАІ, які складали протоколи, понад 100 суддів, які позбавляли прав водіїв (лише у Києві – більше 80).

Після перемоги Майдану активісти поставили перед владою чітку вимогу – усі, хто причетний до цього, мають бути покарані. Було порушено близько сотні кримінальних справ, створено Тимчасову слідчу комісію у Верховній Раді. Специфікою цих справ є їхня легкість і величезна доказова база злочинності дій правоохоронців та суддів. Також відомі усі дійові особи.

Але ж які результати розслідувань за 7 місяців? Жодної посадової особи не притягнуто до кримінальної відповідальності, більшість кримінальних справ закрито за відсутністю складу злочину. Підстава абсурдна: виявляється, рапорт не документ, а отже, його підробка – не злочин. Більшість працівників ДАІ, які були безпосередньо причетні до цього, залишаються на своїх місцях посадах. Їх навіть не було відсторонено. Щодо дій суддів не заведено жодної кримінальної справи. Організаторів та контролерів не встановлено. Більше того, відповідно до внутрішніх перевірок ДАІ – інспектори діяли правомірно, жодних фальсифікацій не виявлено. На жаль, схожа ситуація і у розслідуваннях по інших резонансних справах.

Але найбільше турбує тенденція. Якщо раніше слідчі хоча би створювали видимість розслідування, то тепер вже відкрито заявляють, що справи не мають жодних перспектив і ніхто не буде покараний. При цьому вони абсолютно впевнені у своїй безкарності та недвозначно натякають на благословення своєї поведінки з боку найвищого керівництва.

Та що казати, якщо сам Арсен Аваков не лише не здійснює належне службове розслідування усіх цих справ і не надає прокуратурі необхідні докази, але й відмовляється просто надати інформацію на запит ТСК Ради про працівників ДАІ, які були залучені до протиправних дій (див. відповідь МВС від 12.08.14 № 17535/Ав). Тож, по-суті, покриває виконавців та не сприяє встановленню організаторів та контролерів цих дій.

Здавалося неймовірним, що влада ризикне саботувати виконання однієї з основних вимог Майдану. Але чим далі, тим більше я відчуваю дежавю. Все більше ситуація нагадує часи пізнього Януковича, коли ми, адвокати потерпілих, розуміли повну безнадійність будь-яких наших намагань домогтися справедливості.

Після цього віра у дію закону "Про очищення влади" є мінімальною. Його застосування можна повністю нівелювати через затягування, саботування, оскарження. Та й юридична силу закону сумнівна. От уже і генеральний прокурор поставив під сумнів його легітимність. А Ківалов повезе його на експертизу до Венеціанської комісії.

Як ви думаєте, чи вірить суспільство в ефективність цього закону? Чи бачить воно зараз альтернативу "смітниковій люстрації"?

Проте найцікавіше, що продовження чи припинення стихійних самосудів залежить не від закону про люстрацію. І не від усвідомлення того, що так робити не можна. Це здебільшого залежить власне від вашої, пане Арсене, позиції і роботи вашого відомства. Рецепт зупинки народної люстрації дуже простий - достатньо просто припинити покривати винних, виконати діюче законодавство та провести реальне розслідування, реально притягнути винних до відповідальності і дати чіткий сигнал – від сьогодні покараний буде кожен, хто порушив, порушує чи порвуть закон у майбутньому, і в першу чергу, це стосується правоохоронців, суддів, чиновників. Це реально, для цього потрібна лише політична воля.

Запевняю вас, пане міністре, смітникова люстрація різко піде на спад, якщо хоча б раз на тиждень суспільство буде інформуватися про реальне покарання злочинців з команд старої та нової влади.

Повірте, нам усім дуже би хотілось повернутися до правових механізмів, щоб цим займався не натовп, а величезна армія правоохоронців.

Ще не все втрачено. Рішення у ваших руках. Сподіваємось, чинна влада зробить висновки швидше, ніж її викинуть у смітник. У кращому випадку.