Логіка наступу

Обстріл Маріуполя вкладається в план наступальної операції, який він затвердив на засіданні Ради безпеки Російської Федерації. І який, як сказав президент Порошенко, мали почати здійснювати 17 січня.

Дуже малоймовірним є те, що Путін віддавав наказ обстрілювати Маріуполь. Він затвердив план, а деталі його абсолютно не цікавлять.

Активізація бойових дій під час будь-якої наступальної операції починається з вогневого ураження не тільки переднього краю оборони, але й тилу та її інфраструктури. Тому обстріл Маріуполя є частиною цього систематичного ракетно-артилерійського наступу, який здійснюється в якості підготовчого етапу до безпосередніх наступальних дій уже піхоти за підтримки танків і живої сили.

Нанесення таких ударів по цивільному населенню психологічно підриває моральну стійкість тилу. По-перше, створює ефект паніки, а коли у вас за спиною паніка, то це одразу психологічно позначається в тому числі на бійцях тих підрозділів, які утримують оборону Маріуполя.

По-друге, серед жителів Донбасу, в тому числі і Маріуполя, є проблема невизначеності національної самоідентифікації. Тому деякі містяни охоче вірять російській пропаганді, яка покладає провину за обстріл на українських військових. Тож це буде використано (і вже використовується) для того, аби викликати у людей хвилю ненависті до тих, хто справді їх захищає - українських бійців Маріуполя. А коли ці бійці відчувають за спиною таке вороже відношення, це підриває їхній моральний дух, який є не менш важливим компонентом боєздатності підрозділів, ніж техніка та вміння нею володіти.

Бо Путін дотримується логіки бойових дій, логіки війни – на відміну від нас, які ховаються за гаслом АТО. Тому він чудово розуміє, що вирішальну роль у досягненні мети у війні завжди відіграє співвідношення сил на фронті. А дипломатія – лише допоміжну. Він це пам'ятає, тому фактично відмовився від Мінських угод і намагається досягти своїх цілей продовженням ескалації конфлікту шляхом наступальної операції.

Які це цілі? Коли хтось розв'язує війну, в нього завжди є цілі воєнні і цілі політичні. Воєнні завжди підпорядковані політичнім. Воєнна ціль Путіна полягає у тому, щоб розрихлити нашу оборону, зробити її таким собі друшляком, щоб потім навесні, коли покращиться погода, пробити оборону в трьох напрямках: Маріупольський напрямок, або Південний, далі взяти під контроль усю територію Донецької і Луганської областей, і третє – зробити Харківську область фронтовою зоною, тобто перенести зону бойових дій вже на Харківщину та Центральну Україну.

У Путіна обмаль часу на проведення цієї операції, бо падіння ціни на нафту й економічні санкції будуть тільки посилюватися. І вже влітку ці санкції стануть для пересічних громадян РФ дуже відчутними. А Путін дуже залежний від суспільної підтримки.